Мене звуть Мар’яна. Я з України мені 25 років. Живу у США вже 7 років. Познайомилася зі своїм хлопцем інтернетом. Живемо разом уже 5 років, він американець. Я мала кілька хлопців до нього, всі з України. Я ніколи не думала і не уявляла життя з американцем. Ми спочатку зустрічалися 4 місяці, потім я купила будинок і ми вирішили жити разом.
Десь рік усе було добре: він не має шкідливих звичок, уважний, добрий, піклується про мене, допомагає по дому. Зробив сам ремонт у будинку, хоче, щоб ми побралися та хоче дітей. Я теж дуже цього хочу, тому що мені вже 25, мабуть, настав час. Він був в Україні разом зі мною у відпустці, познайомився із моїми рідними. Його батьки мене дуже люблять, постійно запитують, коли буде весілля.
Але я не знаю, що робити. Мій будинок стоїть на продажі, тому що він не хоче тут жити, тому що це поганий район, і він хоче переїхати, купив нове житло для нас. Але проблема в тому, що я не впевнена у своїх почуттях до нього. Ми постійно сваримося, навіть через дрібниці. Весь час говоримо про гроші, але їх вистачає – у нього і в мене є робота, ми обидва навчаємось у коледжі.
Я не відмовляю собі ні в чому, тому що я виросла у забезпеченій сім’ї. Через постійні сварки та розбірки (вони бувають майже кожен день) я просто втомилася. Часто думаю, як би я жила з українським хлопцем. Може проблема в тому, що нам важко зрозуміти один одного?
У мене є друзі, всі з України, і я спілкуюся з ними інтернетом. Він злиться на мене через це, навіть коли я дзвоню мамі по Skype 1 раз на тиждень, у мій вихідний. Він каже: навіщо дзвонити та балакати годинами, це забирає мій і наш спільний час, а ми на вихідні плануємо багато справ. Але я не маю більше нікого в цій країні, я одна тут.
Я багато разів думала все покинути і поїхати додому. Моя мама мені говорить про це завжди, хоча це тільки запасний варіант. Що я робитиму в Україні? Вищої освіти в мене поки що немає, я ще не довчилася тут. Я вже довго роздумую: а чи не кинути цього хлопця і не розпочати нове життя?
Підкажіть, будь ласка, що робити у цій ситуації?
