Коли наша сім’я мала вільні гроші, ми з чоловіком вирішили вкластися в покупку квартири, щоб у дочки, коли вона виросте, була своя нерухомість. Таке місце, куди вона завжди зможе повернутися, хоч би як склалося її життя.
Квартиру я оформила на себе. І одразу казала доньці, що продати це житло вона не зможе. Також не зможе і жити тут разом із чоловіком. А якщо вирішить вийти заміж, то нехай переїжджає до свого обранця, як заведено, як і має бути.
Так, може бути таке, що її хлопець не матиме власного житла. Нічого страшного, нехай він орендує, нехай заробляє на купівлю житла для сім’ї. Але навіть не дивиться на її квартиру і не розраховує на цю нерухомість.
І ось моя 28-річна крихітка зібралася заміж. Відносини у Каті з Русланом планомірно розвивалися, тому до такого рішучого кроку вже всі були готові. Цивільний шлюб їх не влаштовує, і я це всіляко підтримую. Залишилося з’ясувати, де вони після весілля житимуть.
Всі ці роки Катя жила у власній квартирі — тієї, що була куплена. Звісно, вона обжилася там, звикла. І їй зовсім не хочеться переїжджати на орендовану квартиру нареченого. Хоча я навідувалася до нього в гості, і там досить добрі умови, можна цілком комфортно жити.
Що стосується доціної квартири, то вона цілком може її здавати, а ці гроші витрачати на власний розсуд. Але мій цілком розумний план зустрів несхвалення як з боку Каті, так і інших близьких людей.
Наприклад, моя сестра вважає, що я все ускладнюю. Каже, що винаймати житло варто лише в тому випадку, коли немає нічого власного. І мені слід відступити від своїх принципів і дозволити доньці жити з чоловіком у її ж квартирі.
Але як тоді вони навчаться відповідальності? Якщо Катя та її обранець такі дорослі та самостійні, то нехай самі потроху збирають собі на житло. Нехай заробляють, розвиваються, пробиваються в люди, збирають. Щоб жити на всьому готовому, багато розуму не потрібно.
Та й як Руслан зможе спокійно жити в цій квартирі, до якої він не має жодного стосунку? Батьки дружини собі відмовляли, купили, а він тільки й радий?
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…