Я людина творча, з раннього дитинства займалася музикою і вирішила пов’язати своє життя з нею. Після закінчення інституту я пішла працювати в коледж, який закінчила раніше і дуже любила, там я отримала свої знання, досвід як життєвий так і професійний. Працювати мені дуже подобалося, вчила студентів, брала участь в творчих колективах, з якими їздили на гастролі по країні. Але роки йшли і потрібно було задуматися про особисте життя і створення сім’ї.
Нарешті я зустріла чудового, надійного чоловіка, з яким захотіла створити міцну сім’ю. Після весілля ми не стали затягувати з появою малюка. І ось настав той момент, коли я пішла в декрет. Вся в передчутті материнства я повністю занурилася до підготовки появи малюка, якого ми дуже чекали. Колектив в там був чудовий, після народження дитини мене не забували, відвідували і вже через рік стали питати коли ж я збираюся вийти на роботу.
Я розуміла, що ще дуже потрібна дитині і говорила, що поки рано.
Час минав, син підростав. І ми почали замислюватися коли і в який садок його визначати. Коли вибір саду зробили, я пішла оформляти туди сина. Завідуюча дізнавшись, що у мене музична освіта запитала, хотіла б я працювати у них в садку, так як місце музичного керівника було вільно.
Я замислилася. Перспектива бути ближче до дитини мене зацікавила, та й до дому було дуже близько. Але ось від професійного зростання, амбіцій та й рідного колективу було важко відмовитися. Я вирішила подумати, тим більше час ще був.
Зваживши все я зробила вибір на користь дитячого саду, рішення було дуже непростим. Зате тепер ми з синочком йдемо разом на роботу і повертаємося з неї. У новий колектив влилася швидко, робота з дітьми приносить мені велике задоволення. Там я створила свій маленький дитячий колектив, з яким ми виступаємо на різних дитячих заходах. А головне я бачу частіше свого сина, як він грає, займається. Він швидко адаптувався в садку і з гордістю ходить на мамині заняття. Не бійтеся змінювати своє життя заради дітей, кар’єра може почекати!
