Я пішла працювати у дитячий садочок, щоб не залишати там свого малюка одного

Я людина творча, з раннього дитинства займалася музикою і вирішила пов’язати своє життя з нею. Після закінчення інституту я пішла працювати в коледж, який закінчила раніше і дуже любила, там я отримала свої знання, досвід як життєвий так і професійний. Працювати мені дуже подобалося, вчила студентів, брала участь в творчих колективах, з якими їздили на гастролі по країні. Але роки йшли і потрібно було задуматися про особисте життя і створення сім’ї.

Нарешті я зустріла чудового, надійного чоловіка, з яким захотіла створити міцну сім’ю. Після весілля ми не стали затягувати з появою малюка. І ось настав той момент, коли я пішла в декрет. Вся в передчутті материнства я повністю занурилася до підготовки появи малюка, якого ми дуже чекали. Колектив в там був чудовий, після народження дитини мене не забували, відвідували і вже через рік стали питати коли ж я збираюся вийти на роботу.

Я розуміла, що ще дуже потрібна дитині і говорила, що поки рано.
Час минав, син підростав. І ми почали замислюватися коли і в який садок його визначати. Коли вибір саду зробили, я пішла оформляти туди сина. Завідуюча дізнавшись, що у мене музична освіта запитала, хотіла б я працювати у них в садку, так як місце музичного керівника було вільно.

Я замислилася. Перспектива бути ближче до дитини мене зацікавила, та й до дому було дуже близько. Але ось від професійного зростання, амбіцій та й рідного колективу було важко відмовитися. Я вирішила подумати, тим більше час ще був.

Зваживши все я зробила вибір на користь дитячого саду, рішення було дуже непростим. Зате тепер ми з синочком йдемо разом на роботу і повертаємося з неї. У новий колектив влилася швидко, робота з дітьми приносить мені велике задоволення. Там я створила свій маленький дитячий колектив, з яким ми виступаємо на різних дитячих заходах. А головне я бачу частіше свого сина, як він грає, займається. Він швидко адаптувався в садку і з гордістю ходить на мамині заняття. Не бійтеся змінювати своє життя заради дітей, кар’єра може почекати!

Author

Recent Posts

— Яка різниця, котра година?! — Поліна стояла посеред вітальні, її очі метали блискавки. — Я питаю, що тут коїлось, поки мене не було?!

— Денисе! Денисе, що тут, до біса, відбулося?! — голос Поліни прорізав ранкову тишу квартири,…

2 години ago

– Тату, звільняй квартиру! Я знайшла покупців, вони пропонують хорошу ціну, – заявила дочка

- Тату, я тут подумала, - Марина увірвалася у квартиру, наче ураган. Шпурнула сумку на…

3 години ago

– А ось візьму і погоджуся… що тоді робитимеш, Борисе Михайловичу? – А що робитиму? Житимемо!

- Почався в селі ранок, - пробурчав Борис, почувши крик сусідки Марини. - От неприємна…

5 години ago

Таня сміялася з Влада – поки поряд з ним не опининилася собака…

Влад проводжав Таню після занять щовечора. Мовчки йшов поруч, тримаючись на пристойній відстані. Іноді ніс…

7 години ago

— Звісно, квартира буде моєю. За законом це нескладно оформити… Та годі, кому він тепер потрібен? Батьки загинули, друзі розбіглися…

Олексій вмостився біля вікна, спостерігаючи за метушнею у дворі. Вітер ледь ворушив гілки старого клена,…

8 години ago