Я потрапив до боргової ями і тепер не знаю як з неї вибратися

Пропрацювавши на добрій посаді пів року, я захотів купити машину, про яку так давно мріяв. Збирати не хотілося, тоді й вирішив, що кредит у банку не такий уже й поганий варіант. З такої зарплати я за рік зумію його погасити.

Але вийшло навпаки. Мене перевели до іншого відділу на меншу зарплату, тому що йшло скорочення штату. Я і цим був задоволений, аби не залишитись зовсім без роботи. Але заборгував за кілька місяців з виплат до банку.

Стали збільшуватись відсотки і тоді, щоб погасити цей кредит, я взяв в іншому банку, сподіваючись, що зможу виплатити швидше. Умови тут, на перший погляд, були не такими жорсткими. Але так вийшло, що залишився зовсім без роботи, а ще й за орендоване житло треба платити.

Живу у тому місті, де навчався та залишився працювати. Від батьків приховував свої фінансові проблеми, але незабаром вони й самі про все дізналися, адже я прописаний у них, і листи з банку про мої борги почали надходити на цю адресу.

Батько був розлючений, мати дзвонила, плакала, говорила, що я можу залишити їх без квартири, тому що сума з відсотками є досить великою, щоб вони змогли її погасити. Від мене пішла дівчина, тому що я вже не міг, як раніше дарувати їй подарунки.

Я без роботи, брав в борг грошей у знайомих, сподіваючись, що невдовзі знайду хоч якийсь заробіток, тепер і вони дзвонять, питають, коли поверну. Я розумію, у них сім’ї та зайвих грошей теж немає.

За квартиру платити нічим, уже думав повернутися до рідного міста, де хоч житло є, але тепер, як батькам стало все відомо, я не можу прийти туди, не погасивши банківський кредит. Щоб взяти кредит на поточні витрати в ще одному банку, поки знайду роботу, потрібна довідка про доходи. А де ж вони в мене, якщо я не працюю?

Якесь замкнене коло, з якого я не бачу виходу. Зараз перебиваюсь дрібними підробітками вантажником на ринку, але робота нестабільна та гроші невеликі, тільки на їжу. Як виплатити кредит, я не уявляю. Якщо не буде роботи, боюся, що страхи батьків збудуться.