Я познайомила його зі своєю мамою, довіряю буквально все, а він приховує мене від батьків

Зустрічаємося з хлопцем майже 2 роки, і вже 4 місяці як ми з’їхалися. Живемо у трикімнатній квартирі, разом із його друзями. Для мене це дуже складно. Хлопці зовсім не прибирають у квартирі.

Спочатку щотижня я прибирала все сама, але потім мені набридло. Вони навіть дякую не казали. Я просила поговорити з хлопцем про графік чергувань, але ніхто не захотів. Так і жили далі.

Коли я переїжджала до нього, один із його друзів мав виїхати. Але невдовзі переїзд скасувався. У результаті, 25 років я так і живу в гуртожитку, з якого всі роки намагалася втекти.

У нас достатньо фінансів, щоб переїхати та орендувати квартиру, але хлопець не хоче, і взагалі не розуміє, що мені заважає.

Також проблема, його мають підвищити на роботі, але, щоб це сталося, потрібно вивчити додатково багато інформації. А він ледарює. Натомість грає в танки та інші ігри. Говорить, що так він відпочиває.

У хлопця за тиждень виходить 3-4 вихідні. За ці дні я його силою змушую прибирати (але це не завжди виходить). В мене інший графік. Я працюю 5 днів, іноді 9 годин, іноді 12. Але коли у мене вихідні, я обов’язково прибираю та готую їсти.

Вчора у нас сталася дуже серйозна сварка. Я запропонувала подивитися квартири та подумати над варіантами. Також сказала, що можна почати накопичувати з одної зарплати, а на іншу жити. У нас є загальний бюджет.

Він сказав, що це все дурниці, і навіщо взагалі мрію про квартиру, якщо поки що немає можливості. Я вважаю, якщо нічого не робити і не думати, то ніколи не буде можливості. Він буквально посміявся над моїми мріями та бажаннями. Запропонував помріяти про БМВ або пентхаус.

І під час дискусії у коханого вирвалося, що в нього теж є мрії, але він просто не ділиться ними зі мною. Мене це зачепило найбільше. Я довіряю йому, навіть розповіла про непросту ситуацію в сім’ї, про яку мало хто знає. Він же сказав, що моя відкритість це добре, але користі з неї ніякої.

Я познайомила його зі своєю мамою, довіряю буквально все, а він приховує мене від своїх батьків. Так прикро було все це чути. У мене таке почуття, що найближча людина зрадила мене. Я не знаю що робити. Навряд чи його ставлення до життя зміниться, але просто взяти і розлучитися та викреслити його зі свого життя я не можу.