Сьогодні я хочу Вам розповісти про те як зустріла свого чоловічка.
На той момент мені було 19 років, я вчилася, працювала. Звичайні будні студента. Історія начебто банальна, але все таки неповторна.
Прийшовши з навчання, зробивши всі справи сіла за комп’ютером відкривши фейсбук, висіла заявка в друзі, від хлопця з ім’ям Святослав.
Трохи поспілкувавшись ми вирішили зустрітися і погуляти, попередивши мене що буде з другом, погода була нельотна, початок грудня.
Я щоб не було нудно другу, покликала подругу Наташу. Ми зустрілися ввечері, поговорили, я тоді не хотіла серйозних стосунків, тому й не прагнула їх завести.
Але помітила що друг Святослава – Олександр мені сподобався, та й я йому.
Так ми почали зустрічатися Я і Святослав, і Наташа і Олександр. Тривали наші відносини не більше 2 тижнів. Потім Олександр і Наталя розлучаються, а Святослава я випадково бачу на вулиці, на зупинці цілує іншу дівчину.
Ми стали спілкуватися з Олександром, як друзі. Все більше помічаючи симпатію до одне одного. В один з вечорів на дні народженні його друга, він зізнався мені що хотів би спробувати почати відносини.
З цього дня ми стали парою. Через тиждень познайомилися з батьками, і ще через два почали разом жити.
Для всіх наш вчинок був шоком, нам же всього по 19 років. Але батькам можна було тільки змиритися.
Через пів року зіграли весілля і стали чоловіком і дружиною. 6 років ми нерозлучні, у нас двоє чудових хлопчаків 3 рочки і 9 месяців. Кто б міг припустити що ця наша зустріч перевере все життя. І я буду щаслива, по справжньому.
Дуже люблю свою сім’ю. Всім бажаю знайти своє щастя, бути найщасливішими на цілому світі! А моя історія про знайомство з чоловіком вам ще раз дасть стимул чекати саме свою людину.
