Мій чоловік ніколи багато не заробляв та й загалом працювати не любив. Через кілька років після весілля я зрозуміла, що не хочу з ним жити. Зрозуміла, що заслуговую на краще життя.
Тому я вирішила поїхати на заробітки до Польщі. Васю мені було шкода, тож зі свого будинку я його не виганяла. Офіційно ми так і не розлучилися.
Приїжджала я рідко, у свята. І щоразу пропонувала чоловікові розійтися, але він чинив опір. Казав, що йому просто нема куди піти. А я, дурепа, не наполягала.
Дочка до того часу вже закінчила школу і поїхала на навчання до столиці. Батьки, як і раніше, жили в селі по сусідству з нашим будинком. Вони приглядали за Василем, бо розуміли, що від нього можна чекати чого завгодно.
Частину зароблених грошей я надсилала батькам. Частина витрачалась на те, щоб облаштувати будинок, де жив мій чоловік. Його вже давно треба було відремонтувати, і Вася у цьому питанні мені допоміг. Просто я розуміла, що рано чи пізно повернуся на батьківщину і мені потрібно буде десь жити.
Поки я була в Польщі, розлучилася моя сестра. Точніше, намагалася розлучитися. Там також каламутна історія. Її чоловік уплутався в погану компанію, виносив з дому всі речі, вліз у борги. Жах, загалом! Довелося їй теж із грошима допомагати.
Якщо чесно, я просто хотіла налагодити своє життя. Але з кожним днем проблем ставало лише більше. Нещодавно не стало моїх батьків.
Я вже не сподівалася побачити світло в кінці тунелю. Але у моєму житті з’явився новий чоловік. Чуйний, уважний та добрий. Саме завдяки йому я повірила у себе, свої сили. Він зробив мені пропозицію, і я, звичайно, погодилася вийти за нього заміж. Але я, як і раніше, перебуваю в офіційному шлюбі з Васею!
Чоловік не дає розлучення, хоч би що! Я вже й дзвонила йому, і писала, і навіть приїжджала.
Вася переїжджати з мого будинку не збирається. Каже, що він належить йому так само, як і мені. Мовляв, він тут своїми руками ремонт робив, доки я в Польщі прохолоджувалася. Це просто неймовірна дурість!
Я розумію, що помилилася ще тоді, коли пошкодувала чоловіка і не вигнала його. З того часу минуло більше 8 років, Вася став більш жорстким та рішучим. Але я йому нічого не винна! Не знаю що мені робити.
Мій нинішній чоловік у нестямі від злості. Він готовий приїхати та поговорити з Васею по-чоловічому, якщо це знадобиться.
Почуваюся безсилою. Адже Василь прописаний в моєму будинку. Буде суд, і йому справді може дістатись частина житла. Якщо чесно, я вже готова просто продати цей проклятий будинок і поділити гроші. Аби скоріше розірвати якісь стосунки з колишнім.
Мабуть, бог карає мене за мою ж доброту. Але чому? Я завжди бажала чоловікові тільки всього доброго. І отак він мені відплатив!
