Я сказала мамі, що ми з ним повинні бути разом

Мені здається, що це було зовсім недавно, хоча минуло не мало років. До сих пір можу згадати найдрібніші подробиці цієї історії.

На першому курсі універу подружилася я з Машею. Хоч і зблизилися ми, але не відкривали одне одному своїх душевних таємниць.

Мені тоді подобався Віталік, а він задивлався на Машку. Такий собі любовний трикутник. Одного разу в п’ятницю ми разом з іншими хлопцями стояли в місті на вокзалі, чекаючи електричку. Сміялися, веселилися. Я не зводила коханого погляду з Віталіка, а він обіймав за талію Машу, яка навіть в зимовому пальто була струнка, як берізка.

Від їхніх щасливих посмішок у мене накочували сльози, які я намагалася приховати за штучним сміхом. Як раптом до нашого натовпу підійшов чоловік у засмальцьованій фуфайці, у в’язаній брудній шапці, з-під якої вибивалося довге жирне волосся.

Він чомусь став зовсім поруч, від нього несло таким запахом, що ми мимоволі відвернули носи. Віталік кинув на адресу незнайомця різку фразу, мовляв, що, місця мало? А той подивився прямо йому в очі і раптом скоромовкою став швидко кидати словами. Ти, каже, з нею, – кивнув на Машу, – щасливим не будеш.

Обіймай оту, вона тебе давно любить, – махнув рукою в мою сторону і побрів далі. Всі очманіли трохи, а у мене в мить щоки порожевіли від сорому.

Це пророцтво примусило мене в той вечір похвилюватися.Через деякий час Машка зізналася мені, що виходить заміж за свого однокласника Мішу, а Віталіка ніколи не любила. Тут-то я збагнула, що це може бути мій шанс. Кожні вихідні бігала в клуб. Так хотілося побути в компанії Віталіка, намагалася крутитися біля нього. Те запрошувала його на білий танець, то просто питала, як справи. А він знехотя відповідав, шукаючи очима в натовпі, очевидно, Машу. Подругу я не бачила вже кілька тижнів, вона, ймовірно, готувалася до весілля.

Через тиждень на дискотеці я разом з іншими танцювала в колі, коли раптом відчула, як хтось обіймає мене за талію. Озирнулася – і побачила його усміхнене обличчя. Він так ніжно привітався, я кивнула у відповідь, вітаючись радісними

Ми майже не розмовляли, тільки перекидалися незначними фразами. А коли дискотека закінчилася, він проводив мене додому. По дорозі розповідав про навчання, про друзів. Не могла повірити, коли біля воріт він міцніше притиснув мене до себе і поцілував. Голова пішла обертом від щастя. На ранок мені мама розповіла, що моя подруга Машка виходить заміж за Віталіка. Я спочатку відмовлялася в це вірити, я добре пам’ятала те пророцтво, цього не могло бути.

Але вона була права. Це для мене був грім серед ясного неба. Після весілля у них відразу не заладилося. Маша, народивши сина, працювала в магазині і не цуралася хтивих чоловічих жартів. Подейкували, що він навіть якось застукав дружину у коморі з коханцем – якимось далекобійником. Потім Маша стала спиватися – спочатку з мужиками за компанію, потім вже і сама до них підходила, коли її і не звали. Дійшло до того, що вона одного разу стрибнула в кабіну далекобійника і з радістю слідом прокричала, щоб її не чекали, вона не повернеться ніколи.

Пізніше з’ясувалося, що далекобійником був той самий Міша, Машкін коханий. Це був для мене другий шанс. Мати умовляла не робити дурниць, зупиняла біля дверей, плакала, читала нотації, але я наполягла на своєму. Я не могла упустити свій шанс, ми повинні бути разом, адже це було пророцтво бомжа. Я пішла до свого милого додому. Він на кухні годував дитину. Я крізь сльози розповіла йому про свої почуття, що крім нього ніхто не потрібен. Обіцяла бути йому зразковою дружиною і матір’ю для дитини. У нас тоді відбулася відверта розмова.

Ми стали жити разом, а через деякий час зіграли весілля. У нас народилася дочка, яка нещодавно пішла в перший клас. Відчуваю від чоловіка турботу і повагу. Щоранку я прокидаюся з коханою людиною, хоч і ні разу не чула від нього слово «люблю» на мою адресу.

You cannot copy content of this page