– Я понад годину на тебе чекав, а ти навіть слухавку не брала! Добирайся додому тепер, як хочеш!
Олена не встигла нічого відповісти, як чоловік скинув дзвінок. Жінці стало прикро до сліз. Але вона розуміла, що сама винна у ситуації, що склалася.
Олена та Сергій одружилися трохи більше, як рік тому. Це було свідоме рішення дорослих людей. Кожен із них за плечима мав невдалий досвід сімейного життя, і тверду впевненість у тому, що новий шлюб неодмінно буде щасливим.
Олені був тридцять один рік, Сергій був на два роки старший. Від першого шлюбу в обох були діти. Жінка виховувала восьмирічну доньку, а син чоловіка проживав разом із колишньою дружиною в іншому місті.
Олена з дочкою Настею переїхала до Сергія в трикімнатну квартиру, а її дівочу – вирішили здавати квартирантам.
Сергій був серйозною, самодостатньою людиною. Він працював у банківській сфері. Олена була вчителем математики у школі. Пару разів на тиждень вечорами, підробляла у приватному навчальному центрі.
– Сергію, ти сьогодні ввечері зможеш забрати мене з роботи? – Запитала Олена вранці. – А то обіцяють сильний дощ, і маршруткою добиратися не хочеться.
– Звичайно, – спокійно відповів чоловік. – О восьмій годині чекатиму біля входу.
Олена цмокнула чоловіка в щоку.
– Насте, збирайся швидше, а то в школу запізнимося, – гукнула доньці жінка. – До вечора, любий.
Олена та Сергій жили разом не так давно, але жінці вистачило часу, щоб зрозуміти, що в її життя прийшов спокій та умиротворіння.
– Наталко, ти знаєш, мені так добре, що від цього часом стає ніяково, – сказала Олена подрузі, та за сумісництвом колезі.
– Олено, ось ти вмієш додати ложку дьогтю в бочку з медом, – з усмішкою сказала Наталя. – У якомусь столітті нормальний чоловік поруч, то живи й насолоджуйся. І не думай про погане.
Олена усміхнулася у відповідь.
– Ти маєш рацію, – відповіла вона. – Це я так переймаюся, по старій пам’яті. Витівки мого колишнього чоловіка досі не залишають мене. Але я з цим борюся.
У цей момент пролунав дзвінок на урок.
– Гаразд, розходимося, – Наталя взяла журнал зі столу. – Не забудь, що я в суботу чекаю вас на шашлики. Потрібно ж відзначити моє народження, а дача – це ідеальне місце для цього.
Жінки помахали одна одній, і швидко розійшлися по шкільних класах.
Увечері у навчальному центрі в Олени трапилася конфліктна ситуація з татом однієї з учениць. Нерозуміння було викликане певною часткою брехні, яку школярка піднесла своїм батькам. Насилу конфлікт був улагоджений, а правда була доведена до батька дівчинки.
Олена дуже перенервувала і зовсім забула, що чоловік повинен зустрічати її з роботи. Коли вона глянула на екран телефону, то побачила, що Сергій дзвонив понад тридцять разів.
Олена схопила сумку і вирушила до виходу, паралельно набираючи номер чоловіка.
– Сергію, вибач мені, будь ласка, – швидко заторохтіла Олена, як тільки почула голос чоловіка. – Тут таке сталося…
– Олено, ти з глузду з’їхала, – перебиваючи, кричав Сергій. – Я більше години на тебе чекав, а ти навіть слухавку не брала. Добирайся додому тепер, як хочеш.
Олена не встигла нічого відповісти, як чоловік скинув дзвінок. Жінці стало прикро до сліз. Але вона розуміла, що сама винна у ситуації, що склалася.
– Олено Олександрівно, – почувся ззаду голос батька дівчинки, Андрія Вікторовича. – Може, вас підвезти додому?
– Ні, дякую, – відповіла Олена. – Я сама.
– На вулиці сильна злива, тож ви не відмовляйтеся, – відповів чоловік. – Це будуть наші з дружиною вибачення за неприємний інцидент, який стався через нашу дочку.
Олена зам’ялася, але потім погодилася. Чесно кажучи, добиратися громадським транспортом увечері, та ще й за такої погоди, було дуже сумнівним задоволенням.
Дорогою Олена дуже привітно поговорила з батьками учениці. Вони виявилися приємними та вихованими людьми.
– Дякую, що підвезли, – сказала вона, виходячи з машини. – Рада, що конфлікт безнапасно вирішено. Тепер між мною та вашою дочкою буде лише математика, та підготовка до тестування.
Усі засміялися і дружньо попрощалися. Щойно Олена попрямувала до під’їзду, як ззаду хтось боляче схопив її за руку. Вона голосно скрикнула і різко обернулася.
– Сергію, ти що? Ти мене налякав, – тремтячим голосом відповіла Олена.
– Тобто, я на тебе більше, як годину чекаю з роботи, а ти не зрозуміло, де вештаєшся, – нервово сказав Сергій.
– А потім незрозумілий мужик на шикарній тачці підвозить тебе додому! А ти вся така щаслива, посміхаєшся, чортзна-кому…
Олена засміялася.
– Ти не правильно все зрозумів, – почала вона розповідь. – Я зараз тобі все поясню. По-перше, не мужик, а…
Сергій кинув її руку і попрямував до під’їзду:
– Не потрібні мені твої казки, тут усе ясно.
Олена залишилася стояти на вулиці, не розуміючи, чому Сергій так завівся на порожньому місці. Увечері він не промовив більше ні слова, і пішов спати у вітальню, відмовившись вислухати Олену.
Спочатку жінка розлютилася на нього, але потім проаналізувала ситуацію і зрозуміла, що частково Сергій має право на таку реакцію.
– Розумієш, збоку це справді виглядало якось не дуже – зітхнула вона Наталі наступного дня. – Напевно, на місці Сергія, я теж так би відреагувала.
– Ну, не знаю, – протяжно сказала Наталка. – Перш ніж влаштовувати сцени ревнощів, міг би й вислухати тебе. Хоча розбирайтеся самі. Сподіваюся, що це не завадить вам приїхати на дачу?
– Ні, Наталко, не хвилюйся, – відповіла Олена. – Ми сьогодні ввечері поговоримо, та все спокійно обговоримо.
Увечері Олена викликала чоловіка на розмову, та все йому пояснила. Вона перепросила, що не попередила і не брала слухавку. Сергій пом’якшав:
– Гаразд, на перший раз повірю, – сказав він, посміхнувшись.
Попри те, що всі крапки було розставлено, в Олени залишилося якесь неприємне відчуття після розмови.
Сергій змусив дружину виправдовуватися, наче вона була в чомусь дуже винна перед ним. На думку самої Свєти, це був непередбачений збіг обставин, вплинути на які вона не могла.
Як виявилося, це була лише перша «ластівка» з низки подій, які стали відбуватися в їхній сім’ї далі.
Скандалом закінчилася і поїздка на дачу до подруги Наташі. У розпал застілля Сергій раптом заявив, що йому треба повернутися в місто:
– Світлано, поїхали додому, – заявив чоловік. – Мені зателефонували з роботи. Начальнику відділу терміново потрібні документи з комп’ютера.
Олена з подивом глянула на чоловіка.
– Сергію, ти що, жартуєш? Наталя так старалася, покликала наших спільних друзів, з якими ми давним-давно не бачилися, – спробувала пояснити Олена.
– Я хочу поговорити з дівчатами, вони приїхали за сотні кілометрів. Невідомо, коли такий шанс випаде наступного разу.
– До чого тут подружки? – Грубо запитав він. – У тебе є чоловік, сім’я. Тож збирайся, та поїхали додому.
Олена відчула хвилю обурення.
– Я з тобою бачуся щодня, – з глузуванням відповіла жінка. – Тому я залишаюся, а ти можеш поїхати в місто і повернутися. Переночуємо, як і планували, а завтра надвечір повернемося додому.
– Або ти зараз їдеш зі мною, або… – Сергій замовк.
– Це твоя забаганка? – нервово відповіла Олена. – Не треба ставити мене в якісь тверді рамки. Я нічого надприродного не роблю, і не прошу. Я залишаюся тут. Сподіваюся, що ти теж повернешся за кілька годин.
Олена розвернулася і пішла назад на веранду, де сиділи друзі. Сергій поїхав, але не повернувся ні ввечері, ні наступного дня. На дзвінки дружини не відповідав. Олена змушена була повертатися на рейсовому автобусі.
Заїхавши за дочкою до мами, Олена повернулася додому. Чоловік демонстративно не розмовляв із дружиною.
Через кілька днів вони все ж таки поговорили й помирилися, до того ж Олена знову змушена була перепрошувати перед Сергієм. Вона зробила це заради миру та спокою в будинку, хоча незабаром пошкодувала про це.
Далі стали відбуватися дивні та незрозумілі речі. Сергія наче підмінили. Чоловік намагався заповнити собою весь простір навколо Олени.
Спочатку вона думала, що він подібним чином виявляє свою любов і прихильність. Ось тільки з часом почало приходити усвідомлення, що він робить все, щоб повністю взяти під жорсткий контроль життя дружини.
– Сергію, ми з Наталкою сьогодні домовилися пройтися крамницями, – сказала йому Олена. – Хочу купити брючний костюм на останній дзвінок. Потім у кафе посидимо.
– Давай я з вами поїду, – несподівано промовив чоловік.
Олена здивовано подивилася на нього.
– Мені здається, що тобі не цікаво буде ходити з нами за покупками, – відповіла Олена. – Ми говоритимемо про своє, про жіноче.
Олена засміялася. Але обличчя Сергія спотворила така гримаса, що сміх одразу зник.
– Зрозуміло, – зло відповів він. – Іди куди хочеш.
Сергій грюкнув дверима і вийшов на балкон. Такі ситуації стали нормою. Сергій сердився з кожного подібного приводу. Вони стали сваритися майже щодня.
Через три місяці сталася ситуація, яка стала останньою краплею для Олени. Жінка вирішила звернутися до молодого вчителя інформатики, щоб той допоміг встановити функцію відстеження розташування Насті.
– Вікторе Юрійовичу, допоможіть, будь ласка, – попросила вона колегу. – Ми з чоловіком цього не розуміємо, а я переймаюся за дочку. Вона сама повертається зі школи додому. Буде спокійніше, якщо я бачитиму, де вона знаходиться.
Віктор Юрійович взяв телефон Олени, та почав щось там робити. Потім раптом усміхнувся і сказав:
– Олено Олександрівно, та у вас теж стоїть така програма. Ваша мама також за вас переймається?
Колега засміявся. Ось тільки Олені було вже не смішно. Вона чітко усвідомила, що цю функцію в її телефоні міг під’єднати лише Сергій. Тим більше, що чоловік знав пароль телефону.
Олена насилу дочекалася вечора і виказала чоловікові претензії, що накопичилися. Ось тільки на відміну від Олени, той навіть не думав перепрошувати.
Сергій почав говорити Олені дуже неприємні та принизливі речі, від яких жінка була в шоці.
– Ти така сама, як і моя колишня дружина, – кричав чоловік. – Вам би дівкам, тільки тягатися з чужими мужиками. Нікому вірити не можна!
– Ти що кажеш, – крикнула у відповідь Олена. – Я тобі жодного приводу не давала сумніватися в мені! Усі твої претензії – це лише твої дурні здогадки!
Сергій продовжив ображати дружину. В цей момент прокинулася Настя і, злякавшись гучних криків, підбігла до Олени, обійняла і почала плакати.
Але чоловіка це не зупинило. Він продовжив кричати не своїм голосом, попри прохання Олени заспокоїтися, і не лякати дитину.
Все, що відбувалося, було жахливим видовищем. Олена ледве змогла вирватися. Вона забігла в дитячу кімнату, та зачинила двері. Сергій теж заспокоївся, розуміючи, що поводиться неадекватно.
Усю ніч Олена лежала поряд з дочкою і розуміла, що найбільше на світі хоче зараз же піти від Сергія.
Вранці Олена з Настею швидко зібралися, та пішли. Чоловік спробував вибачитись за вчорашнє, але жінка твердо вирішила, що це кінець.
Попередній шлюб жінки навчив її, що терпіти таке ставлення до себе не можна. Ні до чого хорошого це не призведе.
У школі Олена попросила колегу замінити її на останніх двох уроках. Поки чоловік був на роботі, вона швидко зібрала речі, а чоловік Наталі допоміг перевезти їх до мами, поки орендарі з’їдуть з її квартири.
Олена подала на розлучення. Сергій просив повернутися, але винним себе не відчував, підкреслюючи, що ця поведінка дружини спровокувала його реакцію у відповідь.
Олена та Сергій розлучилися. Жінка тяжко переживала розлучення, адже вона кохала Сергія, але вчасно зрозуміла, що такі стосунки – це утопія.
Вона вірила, що ще зможе зустріти людину, з якою створить міцну та дружну родину… Бо більше так не хочеться помилятися…
Пишіть свої коментарі, що думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.
