Взагалі я розповідаю цю страшну історію, щоб ви ніколи не лізли не у свою справу, як це я зробила.
Приблизно рік тому, з моєю близькою подругою відбулася вся ця сумна історія. Стосунки у неї з хлопцем на той момент тривали близько 2-х років, любов у них завжди була якоюсь надто емоційною і завжди на межі: взаємні ревнощі та підозри.
У результаті подруга почала зраджувати свого хлопця з одним канадцем. Але незабаром розслабилася, втратила пильність і, не закривши скайп, пішла до вбиральні. Хлопець відкрив їхнє листування (її хлопець знає англійську не гірше за неї), а там написано приблизно таке: «Я боюся вже до тебе в готель приходити, раптом він нас спалить, я люблю тебе» і таке інше.
Коли вона повернулася до комп’ютера, він почав на неї кричати. Нічого не пояснюючи, цинічно та жорстоко ображати. Коли я до неї прийшла, то це була не людина, вона весь час плакала і не могла сказати двох слів. Такого я від нього чесно не чекала. Вона чомусь від нього не йшла, хоча я намагалася її забрати, реально боялася, що вона може щось зробити.
Мої страхи стали реальністю, але ми з цим хлопцем її вчасно врятували. Після того вона весь час плакала і просила пробачення.
За кілька місяців такого життя він її нібито вибачив. Подруга розповідала, що у них стосунки стали майже такими, як і раніше. Але в нього реально дах знесло після всього цього, він її дуже ревнував і контролював кожен її крок, вже не кажучи про листування в соцмережах.
Я весь час радила їм розлучитися, бо після того, що сталося, стосунків вони вже не налагодять. І що ви думаєте? Я помилялася! У них зараз нормальні стосунки і вони кохають одне одного! А мене вони в один голос звинуватили в тому, що я намагалася їх посварити, нібито із заздрощів (оскільки я – дівчина самотня, після останніх стосунків все ніяк відійти не можу).
Було дуже прикро, особливо після того, що я пережила за час їхньої «сварки».
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…