Моя історія стара як світ.
Я познайомилася з чоловіком своєї мрії на Кіпрі і, закохавшись, вирішила що він – моя доля!
Все відбувалося як в казці! Сонячний острів, спекотне сонце!
Закоханий чоловік цілує жінці ноги і носить її на руках! Він щасливий, коли дізнається, що у них буде дитина! І робить пропозицію своїй коханій! Усі щасливі!
Реальність. Я – українка, він – болгарин. Ми розписуємося і їдемо жити в Болгарію. Тут народжується моя дитина. І починається найцікавіше.
Чоловік повертається до себе в середу і стає таким, яким він є насправді. Свекруха і свекор транслюють свої правила, і чоловік їх беззаперечно виконує. Як тільки я починаю висловлювати свою думку, то з’являються претензії з боку чоловіка і його батьків. А що ти хотіла – ти повинна робити так, як ми тобі говоримо!
Я відчула величезну різницю в менталітеті між нами! Ігор беззаперечно слухається батьків, хоча йому вже 28 років. Моя думка не враховується, я лише доглядаю за дитиною. Всі інші питання вирішують чоловік і його батьки. Чоловік постійно вказує на двері: «Якщо тебе щось не влаштовує – збирай речі і їдь. Одна без дитини.
А якщо не будеш робити як ми тобі говоримо – ми тебе депортуємо ».
Звичайно, я сказала, що буду робити все, як вони скажуть, аби бути з сином. Відчуваю себе, як у в’язниці. Чоловік постійно чіпляється, качає права і говорить, що всі козирі у нього в руках, і я буду його слухатися. Вихід поки не можу знайти.
Дівчата! Думайте добре, перш ніж по великому коханню виходити заміж за іноземців і їхати жити разом з ними до них на батьківщину.
Вони дуже змінюються, коли потрапляють до себе в середу, коли їх родичі радять їм, як вони повинні себе вести! Ви опиняєтеся одні в чужій країні і без підтримки!
Коли Федір і Тася одружилися, у їхньому житті не було нічого особливого. Ні багатих родичів,…
Щойно Оксана переступила поріг, як її погляд одразу впав на Інну. Зовиця стояла посеред передпокою,…
Оксана припаркувала свій позашляховик біля будинку, але не поспішала виходити. Кілька секунд просто сиділа, заплющивши…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений:…
Ключ м’яко клацнув у замку, але за порогом Олену зустріла не тиша рідного дому. З…
— Ти справді… замки поміняла?! А як же ми тепер до хати потрапимо?! — вигукнула…