Наша історія розпочалася майже півтора року тому. Нас познайомила моя подруга. Ми зустрілися та покохали одне одного з першого погляду, ми провели п’ять чудових днів разом. Заради нього я залишила все – будинок, рідних, друзів та молоду людину, який любила мене (у цьому я була впевнена на 100%). Я навіть переїхала в іншу країну заради нього. Він уже був одружений, від цього шлюбу він має чудову доньку, але вони з дружиною не зійшлися характерами.
Наша перша сварка трапилася через місяць спільного життя, я зібрала валізу і вирішила поїхати, але не змогла навіть у ліфт зайти. Чи тому, що грошей не було, чи через розпач. Зараз ми лаємося, я йому не поступаюся, але все ж таки мужик є мужик. Я начебто люблю, але жити так утомилася.
Ми загрузли в боргах, він не обмірковує свої вчинки та витрати. Якщо раніше нам заздрили, то зараз я навіть говорити не буду, як це все називається. Я правда втомилася боротися з ним за нього. За весь час, що ми разом, він розрахувався з боргами, які набрав до моєї появи, ми купили пральню, холодильник, телевізор, кухонний гарнітур, стінку до зали, мікрохвильову піч, машину.
А останнім часом він перестав мене слухати і знову вліз у борги. Так, гроші витрачаються на свою справу, але коли я казала: давай збирати, менше боргів буде, він відповідав, що нагромадити ми ще встигнемо. А потім спонтанно все вирішив сам.
За законом ми просто співмешканці, але за фактом – сім’я. Я молодша, але за фактом ні, і мама мене навчили більшому за короткий час. Так, я теж не ідеальна.
У мене до нього було п’ять чоловіків (я йому казала, що тільки один, інакше він не зрозумів би). Та й мені він зізнався, що розлучений, тільки в останній момент перед вильотом. Зараз просто не можу наважитися виїхати і залишити його одного з цими проблемами, сам він може не впоратися. Але я втомилась. Кохаю, але втомилася.
Руслан доробляв салат на кухні, коли почув, як вихідні двері відкрилися. – Коханий, ми прийшли!…
Оксана пам’ятала той день до найменших дрібниць - запах лікарняного коридору, різкий, трохи металевий, як…
– Віра! Закрий двері в кімнату, твій син так шумить, що голова розболілася! – невдоволено…
У п'ятницю Ірина оформила відгул. Після двох тижнів безперервної напруги, коли доводилося затримуватися в офісі…
– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки…
- Розлучайся, Женю, завтра ж подавай, я заважати не стану, - сказала я, акуратно складаючи…