Дивлячись на чоловіка, що розвалився на дивані перед телевізором, я зрозуміла, що тут не так і це треба міняти. У вихідні у нього комп’ютер, телевізор, телефон, а у мене відповідно свої захоплення: каструлі, прибирання, пральна машина і прасувальна дошка.
А навели мене на цю думку під час прибирання, носки чоловіка біля дивана, що знову валялися. І я вирішила, що настав час розподілити обов’язки по будинку порівну. До такого рішення я приходила не раз, але зупиняло те, що в будинку все занепаде, і мені доведеться самій знову все налагоджувати. Пам’ятаю скільки коштувало сил і нервів переконати чоловіка зробити ремонт та поміняти меблі.
Але терпець мій урвався, і я вирішила висловити все чоловікові, що я не Попелюшка, а він не принц, якому треба прислужувати. Для нього це стало шоком, він відразу сказав, що не зуміє, а в мене і так все виходить, і я всюди встигаю. Він не розуміє того, що швидко все я роблю не від того, що я така розумниця або мені це легко, а тому, що в мене не вистачає часу.
І я вирішила поділити домашні обов’язки на двох. Працюю і втомлююся на роботі я так само як і він, тож чомусь він приходить і відпочиває, а я ще цілий вечір працюю вдома, не кажучи вже про вихідні, коли потрібно і приготувати, і прибрати, і купити продукти на тиждень.
З цього моменту почалися сварки, чоловік дуже незадоволений тим, що доводиться підмести або винести сміття, поки я готую обід. Я попередила, що поки я цим займатимуся, то готувати і купувати їжу доведеться йому самому.
Я згодна бути домогосподаркою, тоді нехай він заробляє, щоб нормально забезпечити сім’ю, а я забезпечуватиму йому комфортний відпочинок після роботи. А поки це не так, то обов’язки по дому будуть розділені порівну. Інакше якщо я можу і гроші заробляти, і лампочку сама поміняти, то навіщо мені чоловік?