Моя свекруха надто переживає за те, що оточуючі люди подумають про неї та членів її сім’ї. Саме тому, на публіці вона створює враження того, що у всіх родичів ідеальні відносини.
Насправді все зовсім по-іншому. Я відмовилася брати участь у цих театральних виставах і чоловіка від цього відмовила. Тепер свекруха вважає мене за ворога номер один.
Я взагалі завжди дивувалась тим, хто каже: «А що люди скажуть?». Адже у кожного своє життя, навіщо думати про інших? По суті, всім байдуже, як хто живе і чим займається.
Але довести цю інформацію до моєї свекрухи неможливо. Ірина Степанівна вважає, що на людях усі члени її родини мають бути милими, доброзичливими та тепло ставитись один до одного.
Але насправді сама свекруха давно живе з чоловіком у різних кімнатах, мій чоловік Костя не розмовляє з рідним братом, а їхня сестра залетіла від першого зустрічного.
Таке відчуття, що родичі чоловіка живуть у комедійному серіалі. Ось тільки мені не хочеться брати в ньому участь і веселити оточення. Коли ми з Костею зустрічалися, мене дивувало, що він не знайомить мене зі своєю родиною.
Спочатку я навіть подумала, що хлопець несерйозно ставиться до мене. Однак через три роки після знайомства коханий таки зробив мені пропозицію, і думки про знайомство з його сім’єю перестали мене турбувати.
З майбутньою свекрухою я вперше зустрілася лише за кілька тижнів до весілля. Я одразу зрозуміла, що Ірина Степанівна – жінка владна та безкомпромісна, при цьому ще й нетактовна.
Вона прямо в обличчя мені висловила свою негативну думку щодо мого зовнішнього вигляду, макіяжу та взуття, а при прощанні заявила, що розраховувала на гарну невістку, а не на мене.
Костя всю дорогу виправдовувався і просив вибачення за поведінку матері, а я нарешті зрозуміла, чому він не хотів знайомити мене з рідними. “Костя, тепер мені страшно. Що ж буде на весіллі?”, – Запитала я у майбутнього чоловіка. “Не хвилюйся, на людях мама поводиться зовсім інакше”, – відповів Костя.
Тоді я ще не розуміла, що мав на увазі мій коханий. Але урочистість, щоправда, пройшла ідеально. Ірина Степанівна всім і кожному мене нахвалювала, казала, що про таку невістку можна лише мріяти. У мене, здається, щелепа опустилася на підлогу, коли мати мого чоловіка пустила сльозу під час тосту на мою честь.
При цьому вона мене обіймала, цілувала і називала другою донечкою. Наступного дня я запитала у Кості, що це все означає. Він відповів, що його мати завжди була байдужою.
Вдома вона – жорстке стерво, а на публіці – ідеальна, з коханим чоловіком та найкращими дітьми на світі. Річ у тім, що у свекра та свекрухи спільний бізнес – мережа магазинів одягу.
Вони нерідко виступають спонсорами всіляких благодійних акцій та входять до лав політичної еліти. Але за це треба платити й не завжди грошима. У таких справах репутація набагато важливіша за кошти на банківських рахунках.
Саме тому Ірина Степанівна не поширюється про те, що неохоче живе в одному будинку зі своїм чоловіком. Їх з Ігорем Івановичем навіть сусідами важко назвати, скоріше – бізнес-партнерами.
Діти також один з одним не спілкуються. Мій Костя ще в юності посварився з молодшим братом Мишком, який без попиту взяв батьківську машину. Мишко розбив авто, а потім звинуватив у всьому Костю.
Навіть через 8 років брат не спромігся попросити вибачення перед рідним братом. Міша і Костя також мають сестру Олю – любительку клубів і тусовок. Одного разу вона прийшла додому добряче напідпитку, втім, як і завжди.
Але цього разу сестра повернулася із «сюрпризом» – через дев’ять місяців вона народила сина Микиту. Звичайно, встановити особу батька Микити не вдалося. Оля сама виховує дитину, а її батьки всім розповідають про її «чоловіка-бізнесмена, який займається бізнесом в Європі».
Весь цей фарс дуже діє мені на нерви. Чоловікові він також не до вподоби. Якось я не витримала і запитала у Кості: “Чому ви все це терпите? Навіщо підтримуєте видимість “ідеальної родини”?”.
“Мама давно нам сказала, що якщо заплямуємо її репутацію, то залишимося без частки спадщини у бізнесі”, – відповів мені чоловік. “І коли призначено розподіл спадщини?”, – уточнила я.
“Не знаю, після смерті батьків, думаю”, – сказав Костя. У відповідь я хмикнула і пояснила чоловікові, що, попри ідеальну «акторську гру», він може і не отримати своєї частки спадщини.
Свекруха здорова і на той світ, як і на пенсію, не збирається. Проте нерви всім цим фарсом вона добряче псує. Костя погодився з моїми аргументами.
Тепер ми не ходимо на офіційні раути – лише на Дні народження родичів чоловіка. При цьому жодних награно щасливих масок ми на себе не приміряємо.
Свекрусі такий розклад не до вподоби. Вона вже неодноразово приїжджала до нас додому, проклинаючи та лякаючи злиднями. Але нічого вдіяти Ірина Степанівна не змогла: і я, і Костя добре заробляємо.
Ми винаймаємо квартиру і вже купили машину, тобто фінансово не залежимо від його батьків. Якщо свекрусі хочеться театральних постановок, – нехай решту дітей до них привчає. Ми з Костею в них більше не беремо участі.