Я спокійний нормальний чоловік, зовні не модель з обкладинок, звичайний, але симпатичний. Працюю та добре заробляю, міг би без проблем утримувати родину. Але віри у стосунки та жінок немає. Дивлюся на всі боки, і всяке бажання пропадає просто на корені. Нормальні жінки та дівчата ще є? Вже давно прийшов до думки, що ставлення до чоловіків, особливо своїх, у наших жінок доходить до маразму. За кордоном готові на все з іноземцями, а наших чоловіків не цінують.
Хочеш стосунків, а на тебе дивляться як на товар. Має значення тільки твоя зовнішність, твоя машина, квартира, твій заробіток тощо за списком. Я раніше думав, що сім’я – це почуття, згуртованість, кохання, єднання, а зараз дивлюся, все не так. Вона вибирає його за гаманцем, а він її за зовнішністю. Навіщо, от питання, така родина? Як ось тут починати стосунки та з ким? Вже на першому побаченні претензії, ставить умови, стосунки тільки почалися, а ти вже винен у всьому, просто тому, що ти чоловік. А її завжди підтримають, допоможуть та виправдають, і завжди винен ти. Розвалила родину, зрадила, брехала, а винен поганий чоловік.
І навіть якщо пощастило і дівчина без претензій та зрад, все одно будуть інші проблеми. Вона потягне у ваші стосунки свій багаж із минулого. Або виявиться, що вона досі любить якогось хлопця з минулого, а з тобою тому, що ти хороший, або почне мститися тобі за всі його вчинки. І ось дивлячись на все це запитуєш: «А нормальні жінки та стосунки взагалі бувають?».
Я знаю, що ви напишете. Та я егоїст, я не хочу нічого минулого, я хочу свої стосунки, я хочу свою сім’ю, я хочу, щоби мене любили, а не колишнього хлопця з минулого. Я хочу, щоб зі мною були бо кохають, а не через гроші, які я можу дати. Я не хочу скандалів, розбірок, з’ясувань, бути довічно, без причин, винним у всьому і вся. Я не хочу зрад і брехні.
Так, я егоїст і хочу нормальну жінку та нормальні стосунки. Королеви та всі ці зради вже дістали.
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…