Познайомився з дівчиною в барі під час чемпіонату світу з футболу. Страшно уявити, що було це аж у 2018 році. У мене був день народження і відзначати його на самоті не дуже хотілося. Батьки тоді жили в іншому місті, а новими друзями в місті я тоді ще не обзавівся. Не знаю, чому мене потягнуло до соціуму в той день, але ось так.
У нас на першому поверсі є бар, де велися трансляції чемпіонату світу.
Зізнаюся, я зовсім не фанат футболу. Мені глибоко все одно, хто кого там перемагає. Переодягнувся і спустився до фанатів.
Взяв чіпсів і світлого пива. Дивлюсь в екран телевізора. Я навіть не стежив, хто грав. Просто подобалися небезпечні моменти, перекиди на поле і те, як бігає суддя і роздає жовті картки.
І під час матчу Франція-Аргентина суддя роздавав картки невгамовно. Штук сім або вісім показав. Коротше, я був задоволений. І всякий раз під час чергової жовтої картки я піднімав келих вгору.
Дівчина торкнулася мого плеча і сказала, що не може зрозуміти за кого я вболіваю. Відповів, що я на боці судді і була б моя воля, я б жовті картки як пиріжки на базарі б роздавав. Так і зав’язалося спілкування. Виявилося, що вона прийшла на матч з подругами.
Дівчина вболівала за Аргентину.
Мабуть, коли я піднімав келих за чергову жовту картку, видану аргентинському футболістові, вона обурювалася.
Після матчу ми сиділи на лавочці у дворі, і вона мені розповідала із захватом, як добре грають аргентинці. Називала сильні і слабкі сторони футболістів. Зрештою я її поцілував і вона припинила розхвалювати аргентинців.
Це був перший день (ну тобто вечір) наших відносин. Через місяць вона вже в мене вдома вечорами дивилася футбол. Поки не оформили наші відносини в РАГСі, але до цього все йде. Дуже не хочеться, щоб моя фанатка дивилася футбол десь ще й пояснювала комусь іншому, чому так важливо, щоб саме ця, а не інша команда, вийшла в фінал.
Завершую трансляцію і бажаю вам поменше жовтих карток у відносинах.
