Весь час не розумів хлопців, які страждають через дівчат, і нудьгують цілими днями. Але життя дало шанс це зрозуміти.
У 20 років через інтернет я познайомився з Наталкою (ім’я змінив).
Вона була симпатичною, молодою і дуже особливою дівчиною. Нічого не віщувало біди, і на її фразу про те, що ми залишимося друзями я байдуже зітхнув і забув її.
Рівно через 2 роки вона сама написала мені і ми почали спілкуватися. Ходили гуляти, періодично бачилися і я став відчувати, що закохуюся в неї і веду себе як дурень. Це було з одного боку дуже приємне, з іншого дуже сумне відчуття.
Протягом довгого часу я намагався домогтися її, було багато смішних історій, дурниць, сварок і з’ясування відносин, вона стала однією з небагатьох людей, з якими в цьому світі пов’язує дуже багато. Я розумів, що треба припинити і залишити, багато товаришів і друзі дотримувалися такої ж думки, але як капітан, який не може покинути судно, що тоне, продовжував. Страждання пережиті мною неможливо описати. Це було просто пекло.
На її 24 день народження я хотів привітати її від чистого серця і показати як серйозно налаштований, приготував смачну вечерю, зняв кліп і написав вірш від чистого серця і коли вона приїхавши до мене відзначати, побачила його, просиділа 5 хвилин і пішла.
Це було друге коло пекла, в результаті зателефонувавши через пів року вона натякнула, що хоче зустрічатися, начебто домігся свого, ал у нас нічого не вийшло. Переборов себе і відмовився. Немає майбутнього там, де людина від тебе багато разів відмовляється.
За весь час, а це 6 років я лише поцілував її і впевнений багато підтвердять, що дурень. Ця історія зробила мене сильніше і краще. Ні про що не шкодую і якщо запропонували повторити я б зробив це.
Так само зробив кілька висновків:
1. Ніколи не здавайся, йди до своєї мети, скільки б часу і сил у тебе це не зайняло.
2. Я дізнався, що таке любов і це дорого коштує.
3. Я точно не зроблю цих помилок в майбутньому.
4. Як би сильно не подобалася людина, не потрібно слідувати за нею, залиш, якщо це не взаємно.
