Якось, попросила мама мене в неї вдома посидіти, замірника початувати з трьох до шести. Вирішила вона натяжні стелі встановити. Ключі у мене були, до призначеного часу я під’їхала, навіть раніше вийшло.
Замірник не поспішав. Вирішила мамі у квартирі прибратися. Плитку у ванній та туалеті помила, пропилососила, пил витерла, фасади шафок на кухні почистила. За роботою час швидко промайнув.
Замірник прийшов о пів на шосту. Саме мама мала повернутися. Зайшов, попросив показати фронт робіт, я його спочатку в кімнату провела.
Поки він там щось виміряв, мати прийшла. Привіталась із ним, щось вони там пошепталися. Мама чайник поставила.
Побачила, що вдома чисто, давай мене нахвалювати, паралельно з цим, дістаючи з холодильника сир та ковбасу.
Мама настругала бутербродів, посадила мене за стіл. Замірника теж запросила, він не відмовлявся. Посиділи, чай попили, посміялися. Чоловік сказав, що все зробив, та пішов.
Щойно зачинилися вхідні двері, мама напала на мене з розпитуваннями:
– Ну як він тобі? Рукатий, гарний, без шкідливих звичок. Своє діло, між іншим! Сам на себе працює!
– Мамо, ти знову за своє? Ми ж домовились! Все, я пішла!
– А родина яка пристойна: мама – бухгалтер, тато – військовий у відставці! Єдина дитина! Є машина, при квартирі! – Кричала мама мені вслід.
Тепер я зрозуміла, що навряд чи у матері з’являться натяжні стелі! Припускаю, що замірником був син маминої подруги.
У неї є така, що бухгалтер, а чоловік із військових. Інакше, звідки б мама стільки про нього знала?
Це все, звичайно, дуже мило. Будь-яка мати хоче, щоб у її дочки був гідний супутник життя і таке інше.
Я б, мабуть, навіть посміялася з маминих спроб влаштувати моє особисте життя. Якби не один важливий факт – я одружена!
Серйозно! У мене чоловік та дитина! Але, оскільки чоловік не вартий навіть мізинця моєї лівої ноги, як каже мама, ось вона і намагається мене сватати!
Я сто разів із нею говорила, марно. Мого чоловіка вона за людину не вважає. Спочатку пиляла, щоб я не надумала за нього заміж виходити. Потім – щоб не надумала дітей з ним наживати. Потім – щоб негайно розлучилася!
Коли мама зрозуміла, що я її не слухаю, вона змінила тактику: почала мене знайомити з неодруженими синами подруг та колег. Нібито випадково!
Я тоді їй зрозумілою мовою сказала:
– Ще одна така витівка, і я забуду, що в мене є мама!
Вистачило мами на два роки. Вона поводилася майже ідеально, за умови, що вона не перетиналася з моїм чоловіком. І ось тут цей замірник, будь він неладний!
Мій чоловік – хороша людина, та найкращий батько у світі! У нас все гаразд, конфліктів майже немає.
У нього немає шкідливих звичок, він носить нас з дитиною на руках, завалює подарунками, купає у своїй увазі. З грошима теж проблем немає.
А знаєте, чим він не догодив моїй мамі? У молодості, у неї був роман із чоловіком, який розбив їй серце, та покинув. Так от, мій чоловік дуже схожий зовні на того чоловіка!
Ми перевіряли – вони не родичі, сто відсотків. Просто збіг. І через цю дурість вона не дає мені спокійно жити!
Я попереджала маму, що наступна витівка стане останньою. Не приймаючи мій вибір, вона не поважає мене! Їй, значить, начхати на мене, на онука!
Для неї головне, щоб схожа на того серцеїда людина понесла кару! Мама, ніби, збожеволіла на цій темі.
Навряд чи щось зміниться, так? Я занесла мамин номер у чорний список. Я хочу зберегти свою сім’ю! Я не хочу, щоб мене знайомили зі сторонніми чоловіками!
Я не хочу, щоб лізли у моє життя! Навіть, якщо це робить моя мама! Не дозволю! Мені вона не байдужа, але я не хочу втратити родину! Як мені правильно вчинити, підкажіть, будь ласка?!
