Я жила в місті, далеко від дому, тричі за цей час я народила дітей, але віддала їх чужим людям

6 років мене не було вдома. Мама не писала мені, у неї не було ні мого номера телефону, ні адреси. Я жила в місті, далеко від дому, тричі за цей час я народила дітей, але віддала їх чужим людям.

Звісно більшість мене засуджують, рахують що я не маю права на повноцінне життя, але я хочу виправдатися. Я народжувала не для себе, так я народжувала заради грошей, виплат за сурогатне материнство.

Для чоловіків і жінок, які давно не можуть мати дітей але мріють про це. Звісно чутки як пташки, розлетілися по сусіднім областям, дійшли в до моєї мами, їй всього 45, вона така молода, а життя не склалося.

Батько пішов, дітей окрім мене немає, а коли я вперше приїхала до неї закінчивши навчання і хотіла розповісти про те, що роблю благу справу я була вже на 8 місяці, вона не стала мене слухати, просто дала мені по обличчю і вставила за двері.

За ці роки я дійсно дуже допомогла цим сім’ям. Важко було не звикати до дітей, але я навіть пропонувала послуги годувальниці або ж няні на якийсь час. Морально це вбивало, і той хто вважає що це прості гроші, хай спробує на собі.

А потім, коли в мене була велика сума коштів на руках я привезла їх матері. Я знала що їй треба операція, знала що будинок майже розвалився, продала квартиру, зібрала інші гроші і поїхала до мами. Я була така ж одинока як і вона, мені 25, а в мене ні сім’ї, ні чоловіка, все якось не було часу.

Зараз в мене є 2 квартири, машина, власна кондитерка і багато грошей, але прощення, в мами я так і не дочекалася. Операція пройшла нажаль погано і прямо там її не стало. Якби тільки можна було повернути час назад я б зробила все, щоб моя ненька була жива, і до біса ті гроші.