Я знаю, що всі чоловіки засудять мене, але мені все одно, мені було так погано, що я зважилася на зраду і виправдовуватися не збираюся… Я звичайна жінка, яка хоче уваги, ласки та тепла. Звичайні бажання, які притаманні всім і відрізняюся від інших жінок лише тим, що не приховую свою помилку, бо мені не соромно…
Мій чоловік обманював мене з самого початку, але я цього не помічала. Ми одружилися з ним за пів року після нашого знайомства. Ілля був таким чудовим, коли ми познайомилися, я не бачила в нього жодної вади, він одразу сподобався моїм батькам і ми зіграли веселе весілля на заздрість усім.
Відразу скажу, що на початку стосунків ми близько двох місяців просто зустрічалися і в нас не доходило до ліжка. Я думала, що він береже мою невинність, через місяць стосунків я сказала, що він трохи помилився і я вже мала зв’язки з чоловіками. Однак він не схиляв мене до інтиму з іншої причини, він трохи зніяковів, потім зізнався, що просто боїться нових відносин.
Для мене це було так незвичайно, що не хлопець схиляє до інтиму, а дівчина, але більше я не торкалася цієї теми. Через два місяці ми нарешті дійшли до ліжка, Ілля опинився на висоті, це була бурхлива ніч і мені все сподобалося. Після того як ми побралися я переїхала до Іллі, у нього була своя простора квартира і мені там дуже подобалося. Я була зразковою дружиною зустрічала чоловіка з роботи, годувала його, у вихідні у нас були різні заходи, іноді ми зустрічалися з друзями, а іноді просто ходили гуляти.
Все було чудово крім одного пункту, і я тільки через деякий час це зрозуміла, ми дуже рідко кохались. Спершу я не звертала уваги на це, у нас було все добре. Але за кілька місяців я зрозуміла, що майже завжди саме я схиляла його до близькості, він ніколи не відмовляв, але сам ініціативу не виявляв.
Я задумалася, чому відбувається саме так, але спитати його не могла, боялася образити його почуття, ще через деякий час я помітила, що він став іноді відмовляти мені посилаючись на втому або на якісь невідкладні справи і тільки тоді, коли близькість між нами стала відбуватися раз на місяць я зрозуміла, що тут щось нечисте.
Ілля поводився як завжди я думала, що в нього коханка, але жодних ознак зрад не помічала. Він ставився до мене так само зворушливо, як і на початку відносин, він був уважний, весь час освідчувався в коханні і хотів весь час проводити зі мною, але мені цього було мало, я дуже любила чоловіка, і вважала, що без порозуміння в ліжку не буде міцної родини. Тому мене роздирали суперечливі почуття, зрештою я почала мучитися від того, що не можу почати з ним розмову.
Одного чудового вечора я зайшла після роботи в кафе, щоб пожуритися на самоті про свою нелегку долю, незадоволеність зробила мене дратівливою, і я не хотіла йти додому, щоб знову побачити усміхнене обличчя чоловіка. Я пила каву і відчула, що за мною хтось спостерігає я непомітно подивилася на всі боки і побачила знайоме обличчя. Це був мій однокласник, з яким я колись зустрічалася, він посміхнувся мені, і я відповіла йому тим же.
Паша підсів за мій столик ми розмовляли, і тут зі мною сталося щось дивне. Паша щось розповідав мені про своє життя, а я не відривала очей від його рук оголеної шиї та губ, мені стало нічим дихати. Я відчувала, що мої щоки залилися рум’янцем, я відчувала дике збудження і не могла нічого вдіяти з собою.
Паша помітив мою дивну поведінку, загадково посміхнувся і взяв мене за руку. Я миттєво сказала йому ті слова, з яких і почався наш зв’язок, я запропонувала йому десь усамітнитися, щоб продовжити наше спілкування. Як тільки я сказала ці слова, мені одразу захотілось вибачитися і піти, але Паша міцно тримав мене, і ми поїхали до нього додому, там все і сталося.
Це було неймовірно, я не могла повірити тому, що роблю це, але моє тіло не слухалося мого розуму. Ми обмінялися телефонами, і я пообіцяла зателефонувати йому. Коли я їхала додому, була впевнена, що цього більше не повториться, я дала собі обіцянку, що не подзвоню Паші, але номер його я не змогла видалити.
А вдома на мене чекав Ілля, побачивши його усміхнене обличчя мене роздирали докори совісті, він дбайливо зняв з мене куртку, ніжно обійняв, але я відчувала на собі запах Павла, який хотілося якнайшвидше змити. Поки я приймала душ у голові, проносилися мільйони думок, що мені тепер робити. Я випробувала всі способи, щоб Ілля звернув на мене увагу як на жінку, але його кохання носило більше платонічний характер, а мені потрібно було щось інше.
Мені потрібна була пристрасть, яку зміг дати Паша, я зрозуміла, що мій чоловік на це не здатний через якісь незрозумілі причини. Вночі я лежала в ліжку з розплющеними очима і думала, поруч тихо сопів чоловік, який на ніч лише поцілував мене в щоку, я не могла так жити, і йти від Іллі теж не збиралася.
Вранці стало зрозуміло, що мені доведеться вести подвійне життя, я зробила собі вибір, і після роботи зателефонувала Паші. За півгодини я вже була у нього на квартирі, і нас знову закрутив вир пристрастей. З того часу я регулярно зустрічалася з Пашею, вдома стосунки між мною та чоловіком були прекрасними, він бачив в мені зміни, я тепер була спокійною та врівноваженою, у нас були ідеальні стосунки, близькість між нами була раз на 3-4 тижні, більшого я не вимагала, а Ілля тільки і радий цьому.
Він вважав, що ми настільки ідеально підходимо один одному, що в нас і в ліжку було повне порозуміння, тільки я знала, що це завдяки Паші, який змушував мене забувати про все на світі. І все тривало б і далі, якби не один тривожний момент, Паша освідчився мені. Я не була готова до такого і навіть не знала, що йому відповісти, він знав, що я одружена, мені не дуже хотілося розповідати йому про наші стосунки з чоловіком, але він розумів, що у нас не все так гладко, раз я регулярно зустрічалася з ним.
Я не могла пояснити, що шалено люблю чоловіка, він не зрозумів би мене, а діставати всі скелети з шафи я не збиралася, мені не хотілося зганьбити Іллю, розповідаючи коханцеві про його проблеми. Паша став наполегливо випитувати у мене подробиці мого сімейного життя, я обережно відповідала на деякі питання, про решту намагалася замовчувати, переводячи розмову на іншу тему або заманюючи Пашу в ліжко.
Зустрічатися, з ним ставало все складніше, мене почали дратувати його допити, але не приходити до нього було вище за мої сили, тільки з ним я отримувала розрядку, яка була потрібна мені, а вдома я насолоджувалася своїм чоловіком, який носив мене на руках. Так тривало близько чотирьох місяців, а потім Паша почав поводитися агресивно, він почав вимагати у мене пояснень, його цікавило кого ж із них я люблю.
Він поставив мені умову або я все розповідаю чоловікові і залишаюся з Пашею, або ми з ним більше не зустрічаємося, я запанікувала тому що не хотіла втрачати нікого з них. Я любила Іллю, але Паша мені потрібен був у фізичному плані. Я почувала себе пташкою, у клітці яка не могла знайти вихід. Я просила Пашу почекати поки прийде час, щоб порозумітися з чоловіком, але в душі я розуміла, що просто відтягувала кінець наших стосунків.
Я ніколи не піду від Іллі, щоб не трапилося, а якщо він дізнається про мою зраду, то зобов’язаний буде пробачити мені я все поясню. Він зрозуміє, що діялося у мене в душі і як страждало моє тіло, можливо все навіть зміниться на краще, коли він усвідомить, що мені дійсно потрібно.
Паша чекав, але з кожною нашою зустріччю я бачила, що він все більш дратівливий, він мріяв показуватись зі мною на людях і зустрічатися зі мною офіційно. Він почав вимагати, щоб я подала на розлучення і був упевнений, що я люблю саме його, а не чоловіка, тому був дуже наполегливим, і тут я зрозуміла, що відтягувати наш розрив більше не можна. Пройшло сім місяців після початку нашого зв’язку і я нарешті сказала Паші, що між нами все скінчено.
Я чекала будь-чого, але тільки не спокій, він не виявив ніяких емоцій, а просто з легкою посмішкою дивився на мене. Він вислухав мій довгий монолог неможливості наших подальших стосунків і зустрічей, а потім просто запитав чи я впевнена у своєму рішенні і не пошкодую потім про це. Звичайно я була впевнена тому що я збиралася поговорити з Іллею про те, що мене турбує та розповісти йому що мене не влаштовує. Я була впевнена, що чоловік мене зрозуміє, адже він мене так любить.
Паша кивнув мені наостанок і попрощався зі мною, його обличчя було підозріло спокійним і розслабленим, але я хотіла якнайшвидше піти від нього і навіть подумати не могла, що він щось задумує. Я викликала таксі і поїхала додому, в голові я вже примовляла слова, які хотіла сказати чоловікові і посміхалася, бо відчувала полегшення, тепер мені не доведеться брехати.
Але вдома на мене вже чекав неприємний сюрприз від мого коханця, приїхавши додому через сорок хвилин, а за цей час Паша встиг відправити Іллі на телефон відео, на ньому була наша чергова зустріч. Воно було знято на телефон, який Паша десь поставив, щоб не було помітно і на відео було чудово видно все, що відбувалося з нами на Пашиному ліжку.
Ілля все дізнався завдяки моєму коханцю, і я не очікувала такої реакції, він був у сказі, я ніколи не бачила Іллю таким. Мені здавалося, що це була наймиліша і спокійніша людина у всьому світі, але я помилилася, моя зрада була для нього несподіваною, і я завдала йому сильного болю. Я намагалася виправдатися, розповісти, що штовхнуло мене на зраду, і що це була зрада тільки фізична, а кохала я тільки його.
Але Ілля не дав мені сказати жодного слова, він з ноги відчинив двері і викинув мою валізу з речами. Це було для мене несподіваним фіналом, я вважала, що зможу все пояснити і він пробачить мені, але мій коханець чудово завершив наш зв’язок. Я втратила все. Паша пішов, насамкінець зруйнувавши моє сімейне життя, якби я знала, чим закінчиться зв’язок з ним, я б не стала зустрічатися, але вийшло так як вийшло.
Я не шкодую про зраду, я глибоко страждаю від того, що втратила коханого чоловіка, який не пробачив мене та подав на розлучення. А Паша лише був пішаком у моєму житті задовольнявший мої потреби, і я впевнена, що життя в нього надалі складеться не вдалим чином, адже така підлість залишить слід у його долі. Тепер я розлучена жінка, яка згадує своє сімейне життя і мріє все повернути, але це неможливо.
Ганна розкладала на столі зразки запрошень на своє весілля. Кремовий папір, тиснення золотом, мінімалістичний дизайн.…
— Ми взагалі вечеряти сьогодні будемо? Голос Кирила, поважний і невдоволений, увірвався у стерильний простір…
— Я тобі забороняю туди їхати! — голос Галини Михайлівни тремтів від ледь стримуваної люті,…
Тамара Федорівна перший день сиділа біля вікна та сумувала. Сумувала за своєю роботою, за колегами,…
Протяг пронизував наскрізь, гуляючи по порожній залі очікування провінційного вокзалу. Ірина щільніше закутала в хустку…
Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на гранату…