Я зрадила своєму хлопцю, а Вадим своїй дівчині. Я довго ще пудрила мізки своєму хлопцеві, напевно боячись зізнатися в скоєному, тому наші “відносини” тривали ще близько півроку

Історія досить таки банальна. Але! Досвід який я отримала, навчив мене намагатися не робити ті помилки, за які буде потім дуже боляче і прикро.

Зустрічалася я з хлопцем протягом декількох років, при цьому вчилася в іншому місті. На 4-му курсі звернула увагу на одногуппника, який ніколи мені не подобався, але сталося так що пристрасть нас охопила.

Я зрадила своєму хлопцю, а він-своїй дівчині. Я довго ще пудрила мізки своєму хлопцеві, напевно боячись зізнатися в скоєному, тому наші “відносини” тривали ще близько півроку.

З одногруппником ми зустрічалися теж не довго, я була як ненормальна, сохла по ньому  (зараз навіть не розумію, що зі мною було :)) але через деякий час відчула, що щось не так між нами стало. А ще пізніше побачила його з іншою, що тоді було в моїй душі, було настільки прикро, шкода себе за всіма стражданнями, я почала себе звинувачувати в тому, що все що відбувається зі мною-це і є моя вина за те, що я так і не зізналася своєму колишньому хлопцю в тому, що відносини зійшли нанівець, і нам потрібно розлучитися.

Зараз пройшло вже 4 роки з моменту цієї історії: у мене є сім’я, Люблячий чоловік і син. А одногрупник недавно потривожив дзвінком і зізнався, що його дівчина, та, з якою я його побачила-пішла від нього, зрадивши йому.

Він (одногрупник) дуже страждає і описує ті почуття, які я відчувала по відношенню до нього, коли він зі мною так само вчинив. Я вірю в ефект бумеранга з цього моменту ще більше.
Перш ніж зробити необдуманий поступок- все-таки подумайте, а чи варто?