Як то кажуть, про що думаєш, то і відбувається. Раніше я в це не вірила. Поки зі мною не сталося кілька цікавих випадків.
Все почалося з того, що я випадково знайшла фільм “Секрет” (про візуалізацію думок людини) і переглянула його.
У ньому було описано, як візуалізувати, притягувати хороше в своє життя, і що потрібно дякувати Богові за все гарне в житті, що вже відбулося.
До цього мені багато в чому не щастило і все давалося важко. Навчалася я добре і була відмінницею. Закінчила технікум на бухгалтера з червоним дипломом.
Я уявила і втілила в життя думку, що я поступила в інститут на бюджет. І це дійсно так сталося.
Після закінчення перших трьох років навчання в інституті заочно, тому що я ще й працювала, на останній рік був окремий конкурс, щоб стати фахівцем і потрапити на бюджет.
Я знала, що зараз багато місця купуються і сильно засмутилася, що не потраплю на бюджет.
У батьків я б не взяла грошей на навчання, та у них і не було, і сама б не змогла платити, так як нещодавно тільки працювала, і була маленька зарплата.
Тут я знову згадала фільм “Секрет” і зробила все, як було сказано в ньому. У серпні я знайшла себе в списку восьми осіб з усього потоку, хто все-таки потрапив на бюджет з усього мого потоку. Моїй радості не було меж!
Також я зустрічалася з багатьма хлопцями 4 роки, але все не траплялося того, хто б став моїм чоловіком.
Мені вже все набридло. Тут почала представляти, що у мене вже є хороший чоловік, і через 2 місяці я познайомилася випадково в інтернеті з свої майбутнім чоловіком.
Потім ми почали листуватися і домовлятися, зустрічатися, а через півроку одружилися. Зараз у нас є син, якому скоро буде три роки.
Це означає, що наші думки матеріальні. Я в цьому вже переконалася сама. Кожен – коваль свого щастя!
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…