Мені 25 років. Народився і живу в невеликому містечку. Після школи вступив до університету, там познайомився з дівчиною, зав’язалися відносини.
Тоді мені здавалося, що я відчуваю до неї лише симпатію, а вона хотіла за мене заміж. Я ухилявся, говорив, що ось закінчимо навчання, почну працювати, там і подивимося.
Потім я зустрів іншу, більш красиву, як мені здавалося, і більш успішну. Зав’язалися нові відносини. Я був закоханий, ми багато часу проводили разом, до того ж вчилися на одному потоці. На п’ятому курсі ми одружилися. Моя колишня дівчина, кажуть, переживала це дуже важко.
Перший час жили дуже важко. У моєму рідному місті роботи немає, складається відчуття, що всі кругом невдахи: байдикують.
Коли у нас народився син, перші два роки ми ледь виживали на моїх випадкових заробітках і підсобному господарстві (жили в моєму домі з мамою).
Я вже майже зважився переїхати в Київ, вже майже зібралися, як один з моїх друзів запропонував влаштуватися на роботу в військове містечко поблизу.
Солдатом за контрактом. Зарплата вище, при тому що середня у нас в місті 4-6 тис.
За умовами контракту сімейним видавали кімнату в гуртожитку, потім окрему квартиру, але треба було чекати чергу, яка для мене мала настати приблизно через рік.
Тому поки я жив в містечку один, дружина залишилася вдома з матір’ю. Раз на місяць мене відпускали додому на 3-4 дні.
Так минуло десь півроку. Всі гроші я справно відсилав додому, банківську карту, куди нараховували три чверті моїх доходів, віддав дружині. Вона не скаржилася, і я спокійно чекав, поки отримаю житло в містечку. Дружина теж начебто знайшла роботу в столиці республіки, поїхала туди до сестри.
Одного разу мені зателефонував друг і сказав, що бачив в одній з саун мою дружину. Спочатку я не міг повірити, став дзвонити дружині – телефон вимкнений.
Передзвонив другу, він говорить, можу довести. Це було вночі, десь в 12. Друг приїхав на своїй машині за мною і повіз в цю сауну. По дорозі розповів, що вони хотіли відпочити з дівчатами, і коли ті приїхали, впізнав в одній з них мою дружину.
Нічого не став робити, щоб, як він сказав, не злякати, залишив з ними своїх знайомих і відразу ж подзвонив мені.
Я приїхав, переконався у всьому. Дружину посадив в машину і відвіз додому. Запитав, навіщо вона це робила. Відповіла, що гроші потрібні були, мовляв, взяла нишком кредит під якийсь «безпрограшний» бізнес з якимось знайомим, той її кинув, втік з грошима, а мені не хотіла це все розповідати. Заробляла ось таким способом на повернення кредиту. Її подруга, яка цим регулярно промишляє, порадила.
Все це сталося тиждень тому. Я подав на розлучення, дитину хочу залишити собі – у дружини борги і вона веде аморальний спосіб життя. Але до суду не повинно справа дійти, тому що тепер вже майже колишня дружина начебто обіцяла добровільно сина мені залишити. Йому і так вже моя мати давно замінила рідну. Ось так ось ще буває, хлопці.
А ще я через соцмережі знайшов свою колишню, вона до цих пір одна. Хочу з нею відновити відносини. Вона теж начебто не проти, але сильно на мене в образі. Каже, можемо поки просто спілкуватися. Запитав, чи любить досі? Відповіла, що це не важливо.
