Разом ми з чоловіком 7 років, одружені – 5, у нас є дитина 3 роки. Мені 31, чоловіку 29 років. У серпні він різко змінився, став грубим, висував багато претензій, звинувачень, хоча через багато місяців сам покаявся, наговорив зі зла, і так не вважає.
Після пари скандалів я вирішила дійсно змінити те, в чому була винна: мало інтиму (після пологів виникли комплекси, я їх переборола), почала готувати окремо для нього (дитина алергік і я готувала те, що можна дитині – тобто мало різноманітності).
Почала більше приділяти часу йому, ніж дитині. Після цього він став спокійнішим, і все стало налагоджуватися, але про розлучення ніхто не говорив.
Минуло кілька тижнів, а його поведінка мені не давала спокою, і раптом зателефонувала його коханка (колега з роботи). Вона розповіла, що цей місяць він мені з нею зраджував. Мій чоловік казав їй, що любить її.
Я звісно мовчати не стала, він вибачився, обіцяв більше так не робити, що хоче через рік другу дитину. Казав, що намагався самоствердитись і помститися мені, що я його не ціную. Він скаржився їй, яка я погана, вона скаржилася, як їй важко після розлучення.
Я вирішила зберегти сім’ю. І почуття до нього є, і дитину він любить (як батько він дуже гарний, у той період він звичайно від дитини сильно відвернувся, але зараз все ідеально), та й стою на ногах погано – дитину через алергію в садок віддати не можу, а няня коштуватиме більше, ніж моя зарплата.
Але я не можу заспокоїтись і пережити це. Боюся повторення. За місяць моїх спроб налагодити стосунки, я схудла на 7 кг, а я й так була худа. Минуло два місяці після того, як я дізналася про зраду, і нещодавно знову бачу, як він фліртує у соцмережах з уже іншою колегою.
Я 2 роки тому бачила, що він із нею спілкується, фліртує, але тоді сприйняла це спокійно, думаючи, що він ніколи мені не зрадить. А зараз, я бачу його флірт, і мене всю розриває, не можу це прийняти.
Я йому про це говорила, він пообіцяв, що не буде, але я, розкривши листування, знову побачила їхнє спілкування (на рівні – кому, що подобається в ліжку).
Він дуже любить, щоб ним захоплювалися, бігали навколо нього — це він мені й пред’явив, як основну причину скандалу: мовляв, я не бігаю за ним. І тут я зрозуміла, якщо не з нею, то з іншою. Він завжди буде таким.
Як прийняти його і жити, не помічаючи цього флірту, і не боятися, що він знову зрадить? Він має багато хороших якостей: допомагає по дому, допомагає з дитиною, чудовий батько, але зрада все це перекреслює. Я вимотана і не знаю, як знайти сили.
