fbpx

Як подолати складний період в нашому сімейному житті?

Моєму чоловікові 34 роки, мені 27 років, ми в шлюбі майже 3 роки, немає у нас дітей. У цьому році наша сім’я пережила багато проблем: взимку у нас сталася криза у відносинах, ми мало не розлучилися, було багато сварок. Я його страшенно ревнувала. На роботі у нього з’явилася інша жінка (на той момент я про це не здогадувалася), але, мабуть, відчувала, тому весь час просила його знайти іншу роботу. Потім я все дізналася, влаштувала грандіозний скандал і істерику. Чоловік пішов у себе, діалогу у нас не вийшло.

Кілька місяців я жила, як миша, боялася його про що-небудь просити, все робила сама, принизилась нижче плінтуса, боячись його втратити. Він в той період поводився жахливо, я його взагалі не впізнавала – це був не мій чоловік, того чоловіка я зовсім не знала, але намагалася терпіти і прощала все.

Потім між нами трапилася жахлива перепалка, я вирішила забрати у нього ключі від нашої машини (бо я знала, що він возить на ній цю жінку), а він 3 години заламував мені руки, намагаючись їх забрати. На наступний день я не могла встати з ліжка. Він подзвонив, поцікавився моїм здоров’ям, але мені вже було все одно – на той момент я твердо вирішила розлучатися. Ми з ним спокійно поговорили, він теж був не проти.

Близько тижня ми прожили в одній квартирі, як сусіди. Потім він в один день став дивно поводитися: я прийшла, а він удома, наводить порядок (я тоді перестала що-небудь робити по дому). Він почав розмову, що він все-таки мене любить, і в ті страшні моменти він сам зрозумів, що поводився неправильно. Я, звичайно, сказала, що не хочу вже нічого, а він просив мене на колінах про прощення. Я сказала, що буду дивитися на його вчинки і поведінку, він погодився.

З тих пір я бачу величезну різницю: він став такий як раніше, але я все одно не можу йому повністю вірити, весь час намагаюся перевіряти, що він робить за моєю спиною. Мене дратує і стомлює це недовіра, яка іноді проскакує в голові.

Можливо, ми – різні люди, але ми любимо одне одного. Коли я виходила за нього заміж, я розуміла, що зірок з неба він мені не дістане, але мені хочеться, щоб він в чому-небудь досяг успіху, хочу надихати і підтримувати його. Він не зловживає спиртним, не курить, не ходить по шинках з друзями, ніжний, приділяє мені увагу, але грубий і ледачий – допомоги з домашніми справами не допросишся.

Допоможіть, може, є якісь психологічні прийоми, які допоможуть забути і пережити те, що трапилося? Я теж винна, мені це теж не подобається, я стала грубіша, агресивніша, намагаюся ховати свої емоції від чоловіка, але іноді вони вириваються, я легко зриваюся на крик. Він грубо спілкується зі мною після цього, а останнім часом і просто так, якщо йому щось не подобається, навіть якась дрібниця. У відповідь я ображаюся. Замкнуте коло.

Related Post

Чоловіки деякі так роблять, кохають одну, а у дружини беруть іншу. Ось і я так зробив …Чоловіки деякі так роблять, кохають одну, а у дружини беруть іншу. Ось і я так зробив …

Одружився без кохання, тепер страждаємо обидва… Я з інституту любив і люблю одну-єдину дівчину, Марину. Ми з нею познайомилися на курсах китайської мови, потім виявилося, що ще й в одному

Хлопець запропонував пожити окремо. Це кінець?Хлопець запропонував пожити окремо. Це кінець?

Ми зустрічаємося вже півроку. Останні два місяці живемо разом. Ініціатива більшою мірою від нього. Нещодавно він сказав, що йому потрібно пожити окремо хоча б місяць і подумати, розібратися в собі.