Як правило, чоловіки недолюблюють своїх тещ, і намагаються з ними не зустрічатися дуже часто. А ось я, завжди дуже добре, та шанобливо відгукуюся про свою тещу. В чому секрет моїх добрих стосунків із тещею, ви запитаєте? Секрет є

Як правило, чоловіки недолюблюють своїх тещ, і намагаються з ними не зустрічатися дуже часто. А ось я, завжди дуже добре, та шанобливо відгукуюся про свою тещу.

В чому секрет моїх добрих стосунків із тещею, ви запитаєте? Тож слухайте!
Після весілля я зі страхом поглядав на свою тещу. Вже одружені друзі розповідали мені багато історій про поганих тещ, і як їм не пощастило зі своїми.

Боязко було ще й тому, що мати моєї дружини, на момент нашого весілля, була самотня. У мене були побоювання, що вона, від нудьги, просиджуватиме весь свій час у нас вдома з дружиною.

Весілля минуло, а теща все не поспішала приходити, й не нав’язувалася. Вона тільки дзвонила доньці щодня і розмовляла з нею телефоном. Її присутність обмежувалося лише цим.

У нас з’явилася перша дитина. Я був певен, що тепер теща й оселиться в нас удома, щоб бути ближче до онука. Але ні, вона лише купила онукові речі, візок, іграшок, і знову повернулася до свого дому.

Звичайно, вона ніколи нам не відмовляла, якщо треба було посидіти з дитиною. Завжди могла відвезти його до поліклініки, чи пограти. Але на цьому, також, все обмежувалося.

Одного дня в мене виникла ідея поїхати з дружиною на відпочинок, а трирічну дитину залишити на цей час тещі. Дружина посміялася, і запропонувала мені самому розповісти про цей план тещі.

Ось іду я додому до родички, з цукерками, як належить. Вона мене зустріла, чаєм пригощає, а я розповідаю їй свій план.

Теща на це відповідає:
– Коли в тебе, мій улюблений зятьок, буде ще така можливість з’їздити з трирічним сином на відпочинок? Напевно, тільки цього року!

– Наступного року, це буде вже чотирирічна дитина, старша, ніж зараз, значить інша набагато. І уяви, скільки ти втратиш у спілкуванні з сином, якщо сплавиш його до бабусі!

Вона попросила мене подумати, чи я справді готовий віддати їй такі дорогоцінні моменти спілкування з сином?

– Швидше за все, через двадцять, чи п’ятнадцять років, хлопчик за своїм бажанням не захоче їхати на відпочинок з батьками, адже у нього з’являться друзі.

– Дитина виросте дуже швидко, а ти ризикуєш залишитися без спогадів про маленького сина, про його перше милування горами, та багато іншого. Не почуєш захоплених криків малюка, та не побачиш його щасливих очей.

А як же перше подолання умовної висоти, виконане разом з батьком, перша колекція камінців? Йому має показати все це саме тато, а не бабуся, чи мама. Не можна позбавляти дитину такого досвіду з батьком.

Жінка говорила це, виходячи зі свого досвіду. Діти, на її думку, дуже недовгий час життя поряд зі своїми батьками. Потрібно цінувати кожну мить, проведену з ними.

І ось, після такої розмови, я замислився. Став згадувати, як мене щоліта відправляли до села, до бабусь. Як тато часто не мав часу зі мною грати, й відпочивати, через роботу.

Потім у нього стався інфаркт, і його не стало. Виявилося, що спогадів про час, проведений із батьком, дійсно дуже мало.

Тому, я вирішив, що щороку на відпочинок я їздитиму зі своєю дитиною та дружиною.
Свою тещу я дуже люблю, та поважаю!

Це справді мудра жінка! І я хочу, щоб всі про це знали! Намагайтеся слухати своїх тещ, та дослухатися до них, бо поради їх дуже слушні, та змістовні! Хто ще так вважає, відгукніться?!