Зі мною нещодавно сталася одна неприємна історія.
Мені 30 років, одружена, діток поки, на жаль, немає. Працюю вже 6 років у одному колективі. У кабінеті нас 3 дівчини. Ми начебто всі дружні, постійно чимось одна одну пригощали, ніколи не сварилися, часто виливали душу, давали поради одна одній. І особливо подругами не назвеш, але й не чужі, бо перебуваємо разом 5 днів на тиждень по 9 годин на день, самі розумієте.
Я завжди помічала, що мої колеги між собою дружніші. У них уже дорослі діти, постійні сварки з чоловіками, обидві «супергосподарки», я якось не вписувалася, тому що в мене діток немає, та й на чоловіка при них я ніколи не скаржилася.
Якось, коли кожна з них скаржилася на свого чоловіка, а я мовчала, мені сказали: «що ти мовчиш? У вас все бездоганно? Коли ідеально, це не сім’я». На що я відповідаю: «Хто сказав що ідеально? Сваримося іноді, як і всі». Просто я навіть подрузі не розповідатиму про чоловіка якусь гидоту. Тим більше якщо ми 10 років і без дітей якось прожили, нам разом добре, значить не все так погано, і взагалі це не їхня справа.
І ось, власне, сама неприємність. По роботі мені потрібно було використати диктофон, і за іронією долі я забула його вимкнути. На вихідних знаходжу у себе підозріло довгий аудіозапис. Включаю, промотую, і що ви думаєте?
Мабуть, як тільки я вийшла з кабінету, дві мої «подружки» почали смачно обговорювати мене, мої сімейні проблеми, створювати теорії якісь. Знаєте, як то кажуть, якщо не все зрозуміло, то дофантазують.
І причому одна з них, якій я найбільше довіряла і ділилася проблемами, просто повідомляла другій все, що я робила, говорила. Обговорили і мене, і мого чоловіка, і всю мою сім’ю у досить грубій формі.
Коли я це почула, то була просто шокована! Так, я знала, що вони за спиною про мене говорять. Але знати одне, а особисто почути це жорстоко. Причому помітити хочу нас троє, але за стільки років роботи я ніколи не обговорювала з однією з них другу. Бо знала, що це може потім вийти мені боком. А вони мене за кожну дрібницю обговорюють.
Як мені вийти на роботу і далі з ними спілкуватися дивлячись їм у вічі, якщо мені навіть думати про них гидко? А просто прийти та виконувати свою роботу, не спілкуватися довго, не виходить. Як тепер вижити у такому токсичному колективі, знаючи, що мене так обговорюють?
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…