Мене постійно хвилює одне питання: «що необхідно зробити, щоб мої діти досягли успіху в житті, знайшли себе». Новомодні течії педагогіки, тренінги, семінари. Наскільки допомагає все це, і чи має сенс? А замислилася я над усім цим, дізнавшись історію сім’ї моєї бабусі.
Моя прабабуся залишилася одна з шістьма дітьми під час війни (одна з них моя бабуся). 5 дівчаток і останній хлопчик народився, а прадіда якраз на війну призвали (хоча в нього було хворе серце). Він з фронту дізнався, що народився нарешті син (хоча дівчаток своїх дуже любив), а через місяць уже помер на фронті від зупинки серця.
Прабабуся з дітьми жила дуже бідно, голодували, одним словом, виживали. Тому в мене питання: «як ці діти, які виросли у злиднях, без нагляду батьків, можна сказати, ображені долею, змогли стати впевненими в собі, цілеспрямованими, досягти успіху в суспільстві та побудувати кар’єру? Як?
Бабуся моя закінчила педучилище та педуніверситет, працювала зав. садку і далі у Мінсільгоспі. Потім стала начальником кадрів будівельної організації. Заміж вийшла загалом за голову району (далі депутата держради). Сестра її стала відомим лікарем, вийшла заміж за педагога. Інша сестра стала хіміком, обіймала керівну посаду на підприємстві. Ще одна сестра стала чудовим педагогом (заміж вийшла за начальника ДАІ). А наймолодший брат, який і батька не бачив, взагалі став військовим будівельником, з молодості обіймав керівну посаду, брав участь у багатьох проєктах, а ближче до пенсії його взагалі перевели до Києва керувати будівельним муніципальним підприємством.
Ось як? Адже нам усім зараз з усіх боків ведуть розмови, щоб розвинути в дітях лідерські якості, цілеспрямованість, успішність. Що треба чимало постаратися самим батькам, необхідно «те» і «те», і правильну методику виховання вибрати, і психіку їм не ламати. і т.д. А вже про освіту взагалі мовчу, скільки всього потрібно «впхнути» в мозок дитини, щоб вона професійно досягла чогось в житті.
А в чому тоді секрет виховання дітей моєї прабабусі? Що вона такого змогла дати своїм дітям, що вони мали успіх у житті? Морочу собі мозок весь час.
До речі, прабабуся моя була жінкою виключно порядною, скромною, працьовитою, дожила до 97 років у повазі та шануванні з боку дітей.
