Два місяці працювала на заправці. Влітку на третьому курсі подруга запропонувала підробити. Мені не дуже хотілося тоді повертатися додому – переїхала до подруги на цей час з гуртожитку.
Тоді вдома творився повний кабздец – батьки на старості років вирішили розлучатися. Я ж не хотіла бути свідком цього дійства – залишилася в Києві.
Хоч і може здатися, що працювати – це не дужена заправці не складно, але на ділі зовсім не так. Вкрай непросто відстояти зміну, дихати парами бензину і бути майже весь час на ногах. Я сильно втомлювалася, але діватися було нікуди – потрібні були гроші на життя.
До речі, за два місяці я заробила приблизно 35 тис. грн. Здається мені, що це нормально для 2016 року. Хоча більша частина грошей прилетіла з чайових.
У другій половині серпня довелося заправляти опель молодого чоловіка. За його реакцією було видно, що він “запав” на мене. Повертався на заправку майже кожен день. Багато разів чекав поки у мене закінчиться зміна, щоб підкинути до будинку. Потім ще чекав поки приведу себе в порядок, щоб відвезти перекусити в кафе.
Перший раз, коли він запросив мене на вечерю, я попередила, що з’їм цілого слона, тому що весь день на перекусах і втомлювалася сильно. За вечір на двох взяли величезну піцу, молочний коктейль і по порції картоплі фрі. Я була на сьомому небі.
Хлопець відразу мені не дуже сподобався, оскільки занадто випендрювався, але потім став більш адекватним. Пізніше він мені говорив, що хотів вразити.
Минуло п’ять років. Я закінчила вуз, рік тому вийшла заміж за того самого чоловіка.
Зараз на шостому місяці вагітності. Може це гормони, не знаю … Просто вирішила поділитися – похвалитися. Ніякої моралі)))
Хто б міг знати, що я зустріну свого майбутнього чоловіка на заправці в жахливій робі і без макіяжу. Бажаю вам теж знайти своє щастя!
