Як я зустріла хорошого чоловіка
2013 рік. Кінець червня. Родичка з Маріуполя запросила в гості. Мені страшно було їхати однією, тому я покликала з собою подругу з роботи. Подруга за день до збору встигла підхопити якийсь кишковий грип.
Діватися нікуди – мене чекають. Подруга взагалі в відмову пішла. Довелося їхати однією. Майже весь шлях я буквально гнала. Хотілося якомога раніше приїхати. Ночувати в готелях бажання не було ніякого. Збиралася приїхати вже пізно ввечері. Але не судилося.
Під Гарячим Ключем автомобіль став видавати жахливі звуки (наче в бак гайок насипали), а сама машина стала поводитися не зрозумілона дорозі. І це при тому, що перед поїздкою я спеціально прогнала машину через ТО, поміняла масло, перевірила колеса.
Але по технічній частині я повний профан. По дорозі попалася автомайстерня. Часу було вже після восьми. Закрито. Я знайшла ще одну автомайстерню. Теж закрито. Машина вже не їде – реве. Поїхала в третю. Приватний будинок з великим гаражем і двором. Теж закрито. В мене істерика. Очі на мокрому місці. Відкрив чоловік, від якого сильно пахло димом. Вислухав мене, сказав, що візьметься. Пішов. Повернувся через кілька хвилин. Полетіла якась запчастина. Поїхав на своїй машині до свого знайомого. Коли повернувся, то вже було годин десять вечора. Мене просто рубило від втоми. Я за кермом більше доби була. Коли все полагодив вже було за північ.
Сил їхати не було. Я від’їхала метрів на 10 від його будинку і заглушила машину. Закрила двері, натягнула теплу сорочку, куртку і штани. Вночі все ж холодно навіть на півдні. Відкинула крісло. Провалилася в дрімоту. Від кожної автомашини, що проїздила машини я прокидалася і знову засинала.
Хтось постукав у вікно.
– Втомилася?
– Втомилася.
– Подзвони кому-небудь із рідних, скажи адресу, що ти тут. І йди спати нормально у мене.
Далі вже пам’ятаю смутно. Загнала машину у двір. Прийняла душ. Заснула в залі на дивані. Прокинулася годині о третій або четвертій ночі. Начебто виспалася. Будити господаря не зважилася. Лежала й дивилася в стелю. Так поневірялася майже до ранку. І знову провалилася в сон. Прокинулася від звуку собак на вулиці.
Була одинадцята година! Швидко одяглася і пішла шукати господаря будинку. Він на задньому дворику смажив шашлики. Мабуть, я ввечері його від цього заняття відвернула, тому від нього так сильно пахло димом.
Було дуже незручно затримуватися. Але чоловік дуже наполягав. Вранці він навіть краще виглядав, ніж днем раніше.
Поки смажили шашлики – розговорилися.
Об’їлася так, що важко було дихати. Він запросив ще на день залишитися. Я попередила родичку, що затримаюсь. Власне, заради відпочинку я їхала на південь. А тут ще й чоловік симпатичний.
На задньому дворику розгорнули надувний басейн. Це було замість моря.
До сестри я все ж доїхала, але тільки через чотири доби.
Обмінялися з чоловіком телефонами.
На зворотному шляху знову до нього заїхала.
Коротше, я в автомайстерні провела майже півтора тижні своєї відпустки, а у сестри тільки кілька діб.
Потім телефонували одне одному близько місяця. Він приїхав в гості.
Моталися так недовго одне до одного. Вже після Нового року залишилася у нього.
Потім переїхали в Одесу. Про діток не скажу. А то почнете цей мем з двома мужиками в коменти кидати.
