Як я зустрілася з суперницею

Якось були у мене стосунки з хлопцем, який начебто як вже розлучився зі своєю колишньою, але по факту все було інакше. У його розумінні у нього з колишньою вже нічого немає, та й бути не могло, тому що вже дуже дратувала його її дочка від першого шлюбу.

А в її розумінні у них до сих пір такі ж відносини як і раніше і ніхто третій їм не заважає.
У п’ятницю відбулася ця зустріч … Ми з Ігорем сходили в кафе і приїхали до нього додому.
Дзвінок у двері.

Я: «Це напевно твоя колишня прийшла» – сказала це з надією, що мої слова жартівлива здогадка.

Він підійшов до дверей і ствердно кивнув. Ірина. Так звали ту, з якою він був разом останні 8 років.

Мене кинуло в жар на секунду, то від алкоголю випитого в той п’ятничний вечір, чи то від очікування неминучої зустрічі.

Я пішла в кімнату і зачинила двері .Вона увійшла, очевидно навіть не здогадуючись, що я тут. Я чула її голос. Вони сіли на кухні і вона не розуміла, що в кімнаті я. Мені було боляче за неї. Навіщо він відкрив двері?

По розмові я зрозуміла що він їй сказав, що я в квартирі. Я чула, що вона різко пішла до кімнати, в якій була я і намагалася відкрити двері … ВІН не давав це зробити. Я себе відчувала просто ідіоткою і сама відкрила двері …

Я дивилася в очі жінки, якій боляче. Вона сказала зціпивши зуби і дивлячись мені в очі: “Пішла вон» Я спокійно дивлячись в ці очі відповіла: “Сама пішла геть». Вона майже плакала і почала називати мене різними словами. Я просила про одне «Вирішіть свої відносини обидва».

Вона подивилася на нього і попросила вирішити, в надії, що зараз Ігор викине мене втришиї. Він вкотре повторив «Я вже все сказав. Вона нікуди не піде ». Іра різко вийшла з квартири, а я сіла ридати і повторювати який же він покидьок.

Через п’ять хвилин вона повернулася за рукавичками і побила його .. Ну я не бачила, а чула цю бійку … Мені було і смішно і страшно і гидко одночасно.

Потім йому прийшло повідомлення в Вайбері і фото пластинки валідолу випитої нею. Це був блеф.

Вдома мене теж чекали повідомлення жаху. З усякими гидкими словами, роздумами, прокльонами, проханнями. Було видно, що вона в розгубленості і повне нерозуміння як все виправити.

А мені було шкода ні його, ні себе, а її. Вона дуже хороша.
Але ж не можна нелюба кохати …

Після тієї зустрічі розмови пройшло два дні. Я вперше написала текст про НЬОГО.

Мені здається я закохуюся і шалено цього не хочу. Адже так добре, коли любиш тільки себе і світ навколо.

Ось так я зустрілася з суперницею. Історія не їх приємних.