Я розлучилася з чоловіком через його систематичний моральний та економічний тиск. Полягало це в тому, що в нього завжди були відмовки, чому у нього немає грошей навіть на їжу для сім’ї: то освіти не вистачає, то платять мало, тому працювати не буде, то хто я така, щоб він давав мені гроші, то треба потерпіти, поки він отримає вищу освіту і почне утримувати сім’ю.
У результаті весь шлюб я утримувала себе та дітей без участі чоловіка, сплатила 2 роки його навчання в університеті зі своєї спадщини. Зараз бреше, що працював неофіційно і уникав податків, а сім’ю утримував.
Після розлучення нав’язував мені відновлення стосунків, у тому числі через психологів, нібито бажаючи виправити ситуацію (на словах, насправді мені доводилося навіть комунальні послуги оплачувати одній).
Продовжувалися систематичні образи та приниження, приписування мені чужих низьких вчинків, що перемежовуються лицемірними вибаченнями. Після того, як психолог показала йому, що я не уявляю його у своєму подальшому житті, перейшов на втягування дітей у конфлікт.
Навіяв їм, що я зрадниця, проміняла сім’ю та дітей, на мужиків. Розлучилася через те, що він нібито перестав задовольняти у ліжку, а я нібито не можу жити без цього.
Каже їм, що я зустрічаюся з кількома чоловіками одночасно, що я не на роботі перебуваю, а катаюся з ними в машинах, а щоб приховувати свій аморальний вигляд вештаюся вдень, а не вночі.
У шлюбі у мене з дітьми були чудові стосунки, я їм читала та розповідала казки, ми співали пісні, грали, гуляли майже щодня після роботи на дитячих майданчиках, влітку на річку ходили купатися регулярно.
Я ходила з ними регулярно в театр на спектаклі, ми мали абонемент у філармонії. Вибирала на смак дітей, хтось більше любив співи, хтось класичну музику.
Після спектаклю з автобіографії Чапліна, переглянули всі його повнометражні фільми, крім різних рухливих ігор, старших дітей водила на гуртки. Я не з тих матерів, які зайняті іншими справами та дітям уваги не приділяють, моє життя було обмежене роботою та будинком з дітьми.
Після того як колишній чоловік з помсти вирішив знищити мене морально, діти відмовляються зі мною спілкуватися, називають божевільною, ледарем, що я сама зобов’язана все робити по дому, раз їх народжувала.
Нібито квитки занадто дорогі, я марнувала так гроші. Хоча на абонементи за рік йшло грошей менше, ніж на бензин на місяць у колишнього (заробляючи 7 – 10 тисяч гривень на місяць, він їздив на роботу на машині).
Я не бачу іншої причини такої різкої зміни ставлення до мене дітей. Вони люблячи тата, виконують його потребу знищити мене морально, як сказав один із них: «я так роблю, щоб подобатися татові, ти ж нас і так любиш!». Як захистити дітей від маніпуляцій тата в корисливих інтересах та з помсти?
