Як же це нестерпно, коли молодь не вміє себе нормально вести у громадському транспорті, ось нещадавно одна така історія сталася зі мною особисто

Уже й забувати стала, чому не люблю громадський транспорт
Їхала сьогодні з міста в передмістя на маршрутці.

Їжджу рідко, бо працюю поруч з будинком, а тут вирішила покататися у справах – і на тобі, нарвалася на категорію пасажирів, яку просто терпіти не можу.

А то вже й забувати стала, чому не люблю громадський транспорт.

Сіла я в маршрутку вже ближче до вечора. Вікна не відкрити, людей з центру як оселедців у бочці, дихаємо, що називається, одним повітрям.

Я стояла на майданчику біля виходу, і буквально наступної після мене зупинці в маршрутку увійшла пара, хлопець і дівчина.

Встали біля мене, хлопець запитав, чи їде маршрутка в передмістя його “вихлоп” ледь мене не збив з ніг. Озирнулася – очі скляні, дівчина його майже тримає, а пахне так, немов ось тільки випив, прям перед входом в маршрутку стакан на ціпок перекинув.

Бачу, пасажири напружилися (як і я). Водій теж зиркнув, але нічого не сказав, напевно, і не таких возив, мабуть.

Ну, думаю, їхати недовго, постараюся дихати через раз. У такому стані, але ж не означає це, що він дурень, люди можуть випити і абсолютно спокійно себе вести.

Але виявився не той випадок.

Спочатку він причепився до чоловіка, який стояв поруч: “будеш проходити назад чи ні?”.

Потім став діставати свою дівчину: “ти там комусь телефонувала, у тебе є інший, ти мені зрадила, я тобі чо, дурень чи що?”.

Все це з лайками, які було просто огидно слухати. У маршрутці сиділи діти – пофіг. Хлопець відчував себе як вдома.

Дівчина йому щось дуже тихо говорила з інтонацією “заспокойся, будь ласка, заспокойся”, але йому було все одно.

Спочатку він вимагав від неї пояснити “за зраду”. Потім вони стали цілуватися перед моїм обличчям (в маршрутці, нагадаю, ми стояли поруч), він став визнаватися їй у коханні.

Чмокали так, що було огидно, я відверталася, як могла, але реально нудило від цих звуків. Я не ханжа! Але можна це робити не так, щоб чули всі навколо, правда?

Сподівалася, що вони вийдуть раніше – ні, вийшли на моїй зупинці. Майже відразу хлопець став кричати, що піде комусь “втягне по щщам”, потягнув дівчину за руку, поки вона щось там йому бурмотіла в тому ж “заспокойся” ключі.

Поїздка мені здалася нестерпно довгою, навіть вдома не могла звільнитися від запаху, все здавалося, що навколо мене пахне.

Якщо чесно – десь в середині мені здорово захотілося, щоб хтось із пасажирів не витримав і сказав хлопцеві заткнутися. Дратували його слова неймовірно.

А може, і правильно зробили, що промовчали. Не хотілося б ще і бійки в такому тісному просторі. Судячи з настрою, той хлопець був зовсім не проти.

Я-то ладно, вилізла з маршрутки і пішла у своїх справах, але ось дівчину чомусь шкода. Намучиться вона з ним.

You cannot copy content of this page