Наразі я на другому курсі університету. У мене дуже хороша група, з усіма чудові стосунки. Але є один хлопець, який вводить мене в якийсь ступор.
Я сама по собі людина не дуже товариська спочатку. Тобто мені потрібно звикнути до нового колективу. З усіма потихеньку я починала спілкуватися, але тільки не з цим хлопцем.
Але ми часто зустрічалися поглядами. Так тривало цілий рік. Ми не спілкувалися з ним, а просто дивилися один на одного. Він писав моїм подружкам (питав завдання), писав багатьом. Було таке, що писав однокурсницям, із наміром почати зустрічатися. Потім почалося дистанційне навчання, і я якось про це забула.
Але ми вийшли у вересні на навчання. Все продовжувалося, як і на 1 курсі. Я його особливо сильно не помічала. Я думала, що він сором’язливий хлопчик, але, як виявилося, я помилялася. Від паралельної групи я дізналася, що в нього було багато дівчат із груп нашого потоку. Є дівчина і зараз (ну як я зрозуміла для інтимної близькості, тому що в університеті вони не показують, що разом).
Потім я дізналася, що йому було важко мені навіть написати (запитати щось за завданнями, заходами, оскільки староста). Взагалі мені багато хто говорить, що в мене дуже суворий погляд, поки не починають зі мною спілкуватися. Тому я думала, що він просто мене боїться.
Але тиждень тому все якось змінилося. Він раптом написав мені (запитав про завдання). Ми посміялися і мило поговорили у цьому листуванні. Наступного дня він почав спілкуватися зі мною. Я взагалі не зрозуміла цих перепадів, що сталося.
За один день він сказав мені слів більше, ніж за минулий рік. І так продовжується вже всі ці дні на навчанні. Він мені не пише, нічого такого, але я знову помічала ці нав’язливі погляди на собі.
Ми постійно зустрічаємось очима. Ми можемо стояти в компанії та розмовляти, а я відчуваю, як він дивиться чомусь саме на мене. Мені важко зрозуміти цю дивну ситуацію. Я просто не розумію цієї поведінки, що все це означає.
Судячи з його вчинків, якщо йому дівчина подобається, то він пише, спілкується, намагається щось зробити. А що тоді зі мною? Навіщо ці погляди? Типу він мене боїться? Я його дратую? Чи навпаки?
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…