Яка, проте, сестра різнобічна особистість: своїй свекрусі відмовити не може, зате де не треба, наполеглива до тупості

Заїжджали ми якось до свекрухи, щоб дитину забрати. Родина сестри чоловіка саме із дачі приїхали. Дача належить свекрам сестри, тож вони щовихідних мусять на ній горбатити!

Нас привітно зустріли, та запропонували пригоститися. Ми з Ромою відмовилися від чаю, бо запізнювалися в гості.

Поки син іграшки та речі збирав, у передпокої стояли, та наспіх розмовляли про те, про се.

– Що ви, як не рідні? — вийшла з кімнати сестра чоловіка. Чому не проходите до кімнати?
– Ми дуже поспішаємо!

– У мене для вас дещо є, — посміхнулася вона, сходила у вітальню і повернулася з кабачками.
– Тримайте!

– Дякую, але ми не їмо кабачки, — відмовився Рома.

– Ти? Кабачки не їси? Не сміши мене! Оладки тільки так уплітаєш! Не викаблучуйтесь, це ж смакота! З них і оладки зробити можна, нафарширувати, додати в рагу, ікри накрутити…

– Крутіть і додавайте куди хочете, нам вони не потрібні!

Чоловікова сестра все одно всунула Ромі пакет із кабачками! Він її попередив, що ми вийдемо, він спуститься до сміттєпроводу і позбавиться від кабачків таким варварським способом!

Сестра подумала, що це жарт, і засміялася!
– Я не жартую! Я їх викину!

– Навіщо викидати? – запитала я. Залиш пакет тут і все! Хто тебе примушує його брати?

– Точно! — Рома поставив пакет із кабачками на підлогу.

– Нічого ви не розумієте! — пирхнула сестра, і зникла в надрах помешкання, не забувши кабачки.

Свекруха вийшла онука проводжати, принесла його добро. У сина з собою були рюкзак та сумка. У сумці – речі та іграшки, у рюкзаку – телефон, зарядне, ключі, та інші дрібниці. Я взяла рюкзак, чоловік – сумку.

– Важка! Цеглини з собою брав, чи що? — спитав чоловік у сина.
– Ні, — відповіла дитина. У сумці сюрприз…

– Онук, жахливий шпигун! — свекруха дорікнула дитині.

Рома поставив сумку, відкрив її та дістав кабачки.

– Що ви за люди такі тупі? Українською мовою сказали вам, що кабачки ми не їмо, що вони нам не потрібні!

Обертати ситуацію в жарт не було бажання. Це не смішно, а вже клініка якась! Підсунути кабачки у дитячі речі! Кого дебіли покусали, та заразили?

Чоловік прикрив синові вуха руками, та вилаявся! Свекруха забрала кабачки, вибачилася за безглуздий вчинок і, поскаржилася на сваху:

– Повний багажник кабачків привезли з дачі, дочці довелося їх взяти, бо сватам подіти їх нікуди!
– Не брали б! — сказав Рома.

– Наступного разу не візьмуть, тепер знаємо, як це робиться, — посміхнулася свекруха.

Сестра так і не вийшла. Соромно, мабуть, було. Не знають вони, де кабачки подіти! Не брали б! Тим більше, що так багато!

Яка, проте, сестра різнобічна особистість: своїй свекрусі відмовити не може, зате де не треба, наполеглива до тупості! У вас теж є такі недолугі, та тупі родичі, чи тільки нас не обділили?