Як я викликав таксі вночі або чому краще відразу йти пішки.
Події, які відбулися зі мною, не вигадка. А якщо ти той самий таксист, то гори в пеклі, черепаха!
Ця історія сталася зі мною 11 років тому в невеликому місті. Населення міста не перевищує і 150 000 чоловік, а це значить, що після 18.00 дістатися з одного кінця міста в інший на громадському транспорті просто нереально.
Так вийшло, що я вийшов з квартири своєї дівчини приблизно об одинадцятій вечора. Дійшов до зупинки і став чекати.
Я чекав і чекав, чекав, чекав. Коротше, було вирішено викликати таксі і віддати останню сотню таксисту.
Було літо, але в футболці все ж було холоднувато стояти вночі на зупинці.
Додзвонився швидко. Оператор прийняла виклик і пообіцяла, що протягом 15 хвилин машина забере мене.
Я прочекав 15 хвилин, потім ще 15. Став замерзати. Вирішив, що піду в сторону будинку пішки, а якщо подзвонять з таксі, то я скажу, щоб таксист ледь проїхав і підібрав мене. Але ніхто не дзвонив.
Таксі не було. А вже була перша година ночі. Я спочатку повільно йшов в сторону будинку, а потім додав ходу.
Всього за 1,5 години був удома. Викупався, поїв і пішов спати. І це було вже 3 ночі. Я не просто заснув, а провалився. О 3:15 на мій номер зателефонували.
Якщо чесно, то я досить швидко заснув і не міг відразу зрозуміти. Хто ж дзвонить в такий час?
Виявилося, що таксист під’їхав і чекає мене на зупинці. Я не зміг придумати нічого кращого фрази: “а чого так рано приїхали? Я б ще почекав!”.
З тих пір я років п’ять взагалі не дзвонив в таксі. Намагався так вибирати час, щоб не доводилося ночами кудись доїжджати. А зараз мене по місту катає особистий автомобіль.
Сподіваюся, що таксистам будуть потрапляти тільки неадекватні пасажири, так як нормальних пасажирів ви просто не заслуговуєте!