Як я викликав таксі вночі або чому краще відразу йти пішки.
Події, які відбулися зі мною, не вигадка. А якщо ти той самий таксист, то гори в пеклі, черепаха!
Ця історія сталася зі мною 11 років тому в невеликому місті. Населення міста не перевищує і 150 000 чоловік, а це значить, що після 18.00 дістатися з одного кінця міста в інший на громадському транспорті просто нереально.
Так вийшло, що я вийшов з квартири своєї дівчини приблизно об одинадцятій вечора. Дійшов до зупинки і став чекати.
Я чекав і чекав, чекав, чекав. Коротше, було вирішено викликати таксі і віддати останню сотню таксисту.
Було літо, але в футболці все ж було холоднувато стояти вночі на зупинці.
Додзвонився швидко. Оператор прийняла виклик і пообіцяла, що протягом 15 хвилин машина забере мене.
Я прочекав 15 хвилин, потім ще 15. Став замерзати. Вирішив, що піду в сторону будинку пішки, а якщо подзвонять з таксі, то я скажу, щоб таксист ледь проїхав і підібрав мене. Але ніхто не дзвонив.
Таксі не було. А вже була перша година ночі. Я спочатку повільно йшов в сторону будинку, а потім додав ходу.
Всього за 1,5 години був удома. Викупався, поїв і пішов спати. І це було вже 3 ночі. Я не просто заснув, а провалився. О 3:15 на мій номер зателефонували.
Якщо чесно, то я досить швидко заснув і не міг відразу зрозуміти. Хто ж дзвонить в такий час?
Виявилося, що таксист під’їхав і чекає мене на зупинці. Я не зміг придумати нічого кращого фрази: “а чого так рано приїхали? Я б ще почекав!”.
З тих пір я років п’ять взагалі не дзвонив в таксі. Намагався так вибирати час, щоб не доводилося ночами кудись доїжджати. А зараз мене по місту катає особистий автомобіль.
Сподіваюся, що таксистам будуть потрапляти тільки неадекватні пасажири, так як нормальних пасажирів ви просто не заслуговуєте!
Михайло отримав спадщину від батьків. Єдиний син, ділити ні з ким не треба. Горе втрати…
Таня мила вікно і дивилася на подвір’я. На дитячому майданчику гралася із подружками її п’ятирічна…
Ми з сином поспішали на вокзал зустріти дочку моєї приятельки. Потяг прибував пізно, об одинадцятій…
- Мамко, мамко, ти що спиш? Вставай, мамко. Єгор давно прокинувся і шарпав, шарпав мамку,…
Ірина прибирала, мила, прала. Іван казав що треба викликати клінінг, але Ірина все ж таки…
- Та не хвилюйся ти, Віро, все "схвачено"! - мати так голосно говорила телефоном, що…