Іноді дуже корисно душевно поговорити з чоловіком.
З чоловіком познайомилася чотири роки тому, я тоді працювала в бізнес-центрі й в сусідній офіс заїхала чергова фірма. Менеджером там працював хлопчина, веселий, товариський, симпатичний, відразу почав проявляти мені знаки уваги, але я якось не особливо була до нього розташована, хоча залицявся він красиво, квіти, кіно, кафе, прогулянки, думала, ну залицяється і нехай.
Сам він з іншого міста і про його життя я знала тільки з його слів, мені він говорив, що любить мене безмірно і з першого погляду зрозумів, що я його жінка життя, що він ні з ким кілька років не зустрічався.
Все закрутилося, закрутилося, своїм ставленням закохав мене в себе, через рік весілля, ще через рік син. Чи то від вагітності й після пологів мізки пливуть, але я почала підозріло ставитися до його відряджень, які, до слова, були в його рідне місто.
Після чергової поїздки я полізла в його телефон, хоча з роду ніколи до чужих речей не торкалася, а тут. Стільки всього цікавого побачила, листування з колишніми, що я його дістала, скаржився яка я погана, що мозок йому виношу, з одною колишньою він вже ніби як їх спільну дитину домовлявся з кимось охрестити. Я була в шоку, знала, що після народження сина не все гладко у відносинах, але щоб настільки.
Запитала у нього безпосередньо, що все це означає і як будемо жити далі. Відповів, що з ними він спілкувався, тому що просто треба комусь було виговоритися, що я його абсолютно перестала розуміти, ніяких дітей і любовних зв’язків на стороні не було, що він любить мене як в перший день, але просто втомився.
Поговорили, у всьому розібралися, це його минулі відносини та він абсолютно не хоче в них повертатися, я йому чомусь вірю.
Не знаючи я про його листування, навряд чи б у нас відбулася душевна розмова, тепер ми дня одне без одного не проводимо, я навчилася чути його і цінувати, а він носить мене на руках.
Але краще не копатися в телефоні й минулих відносинах одне одного, у кожного є життя До.
