Якось випадково я взяла телефон свого чоловіка і почала перевіряти листування, а там стільки всього цікавого знайшла, він на мене скаржисвя своїм колишнім, а з однією навіть домовився хрестити чиюсь дитину

Іноді дуже корисно душевно поговорити з чоловіком.

З чоловіком познайомилася чотири роки тому, я тоді працювала в бізнес-центрі й в сусідній офіс заїхала чергова фірма. Менеджером там працював хлопчина, веселий, товариський, симпатичний, відразу почав проявляти мені знаки уваги, але я якось не особливо була до нього розташована, хоча залицявся він красиво, квіти, кіно, кафе, прогулянки, думала, ну залицяється і нехай.

Сам він з іншого міста і про його життя я знала тільки з його слів, мені він говорив, що любить мене безмірно і з першого погляду зрозумів, що я його жінка життя, що він ні з ким кілька років не зустрічався.

Все закрутилося, закрутилося, своїм ставленням закохав мене в себе, через рік весілля, ще через рік син. Чи то від вагітності й після пологів мізки пливуть, але я почала підозріло ставитися до його відряджень, які, до слова, були в його рідне місто.

Після чергової поїздки я полізла в його телефон, хоча з роду ніколи до чужих речей не торкалася, а тут. Стільки всього цікавого побачила, листування з колишніми, що я його дістала, скаржився яка я погана, що мозок йому виношу, з одною колишньою він вже ніби як їх спільну дитину домовлявся з кимось охрестити. Я була в шоку, знала, що після народження сина не все гладко у відносинах, але щоб настільки.

Запитала у нього безпосередньо, що все це означає і як будемо жити далі. Відповів, що з ними він спілкувався, тому що просто треба комусь було виговоритися, що я його абсолютно перестала розуміти, ніяких дітей і любовних зв’язків на стороні не було, що він любить мене як в перший день, але просто втомився.

Поговорили, у всьому розібралися, це його минулі відносини та він абсолютно не хоче в них повертатися, я йому чомусь вірю.
Не знаючи я про його листування, навряд чи б у нас відбулася душевна розмова, тепер ми дня одне без одного не проводимо, я навчилася чути його і цінувати, а він носить мене на руках.

Але краще не копатися в телефоні й минулих відносинах одне одного, у кожного є життя До.

Author

Recent Posts

— Ти серйозно порівнюєш свої помідорчики з моїми вкладеннями?

Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…

6 години ago

Мабуть, цей чоловік у минулому був кимось значущим

— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…

6 години ago

– Що, вдома їжі не вистачає? – Глузували однокласники

У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…

10 години ago

– Як це – на вихід? Чому? Я ще не обідав! А часу – вже четверта! – Бурмотів зрадник

- Треба бути терпиміше, Оленко! - пролунав у слухавці вкрадливий голос свекрухи. - Терпиміші -…

13 години ago

Як же віддати дитину, якщо вона рідна, адже цілих дев’ять місяців носила її під серцем? Але Ірина лише відмахувалась: «Я вже думаю, що це не дитина, а хороші гроші»

Тамара Іванівна повільно йшла вздовж стелажів величезного супермаркету, розглядаючи полиці з різноколірними упаковками. Вона ходила…

13 години ago