Одружився з жінкою з двома дітьми. Старшій 20 років, молодшій 9. Живемо разом майже 4 роки. Раніше, коли почав жити зі своєю теперішньою дружиною, ми жили у моїй квартирі, а її діти жили разом із бабусею та дідусем.
Стосунки з дітьми були непогані. У мене у самого 2 дочки від попереднього шлюбу, та мої діти чудово спілкувалися з дітьми моєї дружини. Все було нормально. Але так сталося, що нам довелося переїхати до іншої країни. І зараз ми змушені жити всі разом (вірніше 2 дочки моєї дружини та моя теща).
Як почали жити разом, старша дочка дружини почала конфліктувати зі мною. Якщо я щось питаю, вона або просто не відповідає, або дуже грубо. Кілька разів зривався і висловлював це дружині, і їй самій.
Вже понад рік ми живемо в чужій країні, а старша не працює до ладу, не вчиться. Нова країна, нова мова. Цілими днями лише сидить і серіали дивиться. Кілька разів говорив дружині, щоб донька вчила мову, знайшла роботу. Все марно і ще до цього теща на її боці.
Дружину люблю і вона мене. Але ось на свою старшу дочку вплинути не може. До того ж старша і молодшу налаштовує проти мене (хоча вона називає мене татом).
Якось я не стримався і сказав їй, що якщо щось не влаштовує, можеш збирати речі та йти. Дружина почула і теж збиралася йти, сказала, якщо тобі не потрібні мої діти, то ти мені теж не потрібний.
Ну і я сказав раз так, то краще справді нам не жити разом. Нікуди, звичайно ж, ні вона, ні її дочка не пішли, бо моя дружина одна не потягне своїх дітей та ще мати на додачу.
А її дочка тепер просто провокує мене. То дверима грюкає, то ще щось. Коли молодша заходить до мене в кімнату, старша кличе її до себе і демонстративно зачиняє двері в свою кімнату. Нещодавно, вона заварила чай і принесла чашки всім, крім мене.
Я, звичайно, стримую себе і намагаюся не піддаватися її провокаціям. Просто боюся зірватись і що через її поведінку, все-таки зруйнується наша родина.
