Якось я сказала чоловікові, що свого друга він, напевно, любить більше за мене. Вадим посміхнувся і запитав: «А хіба ти не маєш подруги?» Звичайно, така шкільна подруга була

Моя сестра прекрасно водить машину. Якось у неї щось сталося з двигуном. Нам порадили класного майстра, і ми з сестрою поїхали до нього.

Коли я побачила цього майстра, то моє серце завмерло: переді мною стояв високий красень. І закохалася я з першого погляду. Видно і я йому сподобалася, тому що він призначив мені побачення.

Ми стали зустрічатися. Так красиво за мною ніхто не доглядав. Незабаром відгуляли весілля. Як добре, коли твоїм чоловіком стає кохана людина!

У Вадима було багато знайомих і друзів. Зрозуміло, робота у нього така жвава, класний майстер потрібен всім. Один друг був найближчий. Вони працювали разом і на перший поклик Вадим мчав до нього. Я навіть ревнувала його до друга.

Якось я сказала чоловікові, що свого друга він, напевно, любить більше за мене. Вадим посміхнувся і запитав: «А хіба ти не маєш подруги?» Звичайно, така шкільна подруга була. Я заспокоїлася, і продовжувала насолоджуватися своїм щастям.

Народилася дитина і я була повністю поглинена доглядом за малюком, а він був дуже неспокійний. Часто я не спала ночами, потім вдень просто валилася з ніг.

Вадим став часто затримуватися на роботі, приходив пізно. Жили ми окремо від його і моїх батьків. До народження дитини це було класно, а от зараз допомога батьків мені б не завадила. Хоча батьки і сестра приїжджали до нас і допомагали мені.

Я попросила Вадима не затримуватися на роботі так часто, тому, що мені важко. Вадим чомусь образився і сказав, що він зараз бере більше замовлень, бо нашій родині потрібно більше грошей. І щоб більше працювати, йому потрібен повноцінний відпочинок, а він через дитину постійно не висипається.

Та й всякі чоловічі домашні обов’язки по дрібному ремонту, складання меблів і прочищення труб на ньому. Все правильно він сказав, звичайно, але все одно прикро. Ось так він усунувся від догляду за сином.

Йшов час. Дитині виповнилося 3 роки. Може, я буду виглядати не дуже хорошою матір’ю, але мені цих трьох років вистачило сповна, і другу дитину я не хотіла. Коли дитина пішла в садок, стало легше. Та й Вадим став більше бувати вдома. Життя налагоджувалося. Я вийшла на роботу. Як я була рада цьому!

Одного разу мені зателефонувала сестра. Вона почала ремонт і їй потрібна була металева розкладна драбина, яка була на дачі. Я взяла ключі від дачі, і ми поїхали.

Приїхавши на дачу, ми побачили, що хвіртка відкрита. Вірніше, вона була прикрита, а поруч висів закритий замок. Ми так робимо завжди, коли приїжджаємо на дачу. Ми здивувалися: якщо це були злодії, то звідки вони знали наші звички?

Ми з побоюванням пішли до будиночка. Двері були замкнені. На дачі у нас такий же замок, як і вдома – зовні замикається ключем, а зсередини на клямку. Дуже зручний замок.

Ми увійшли в будиночок. Нас привернули якісь звуки. Було дуже страшно, але цікавість узяла верх, і ми пішли в кімнату. Відкривши двері, ми побачили картину маслом: Вадим був в ліжку зі своїм другом. Ми застали їх в самий пікантний момент. Зі мною мало не сталася істерика, але сестра швидко виштовхнула мене з будиночка, посадила в машину і відвезла додому.

Зустріч з Вадимом була мені неприємна до огиди. Він валявся у мене в ногах, просячи прощення. Але для мене він вже не існував. Я не зможу пробачити зраду, тим більше таку. У мене перед очима завжди буде те, що я побачила на дачі. Ми розійшлися і мені до сих пір важко про це розповідати.

You cannot copy content of this page