Вікторія поспішала додому з роботи. На вулиці була вкрай неприємна погода. Початок зими: сніг ще не випав, але було дуже холодно та мокро. Вона намагалася сховати обличчя у свій шарф від зустрічного вітру. Ось нарешті вона вже забігла до свого під’їзду, ще кілька поверхів, і вона буде у своїй теплій квартирі.
Піднімаючись по сходах, на одному з прольотів вона побачила хлопчика років шести, який намагався вкритися брудною ганчіркою та хоч трохи зігрітися біля ледь теплої батареї. На очах у нього були сльози від страху та того, що він залишився сам.
Вікторія не змогла пройти повз. Вона працювала вихователькою у дитячому садочку, тому почала турботливим голосом розпитувати у дитини, що сталося, і чому він тут. Але хлопчик боявся хоч щось їй сказати.
Що ж, вона знала, як знайти підхід до дітей, тому швидко пішла додому та знайшла в себе якісь солодощі. Коли вона повернулася, то дитина все так же само сиділа та намагалася зігрітися. Дівчина пригостила малого цукерками та запропонувала піти попити гарячого чаю до неї додому.
Можливо, він і боявся йти до чужих людей, але холод та перспектива попити чогось теплого перемогли та змусили його піти. У квартирі Вікторія помітила, що хлопчик дуже брудний та одягнений в порваний одяг. Чайник швидко закипів, й вона почала пригощати хлопчика.
Швидко зробила декілька бутербродів з маслом та ковбасою. Дитина жадібно накинулася на їжу, видно було, що він не їв декілька днів. Поки малий обідав, Вікторія роздумувала, що робити далі. Повертати його до під’їзду назад не можна було.
– А знаєш, що я вигадала, залишайся сьогодні в мене. Я маю одне зайве ліжко, тобі буде зручно, у будь-якому випадку, набагато зручніше, ніж у під’їзді.
– Справді можна? – здивовано запитав хлопчина.– Ну звісно, квартира в мене невелика, але ж ти багато місця не займаєш, – посміхнулася вона.
З органів опіки зранку приїхали надзвичайно швидко. Вони забрали хлопця до себе. На дорогу Вікторія дала йому солодощів та термос з чаєм, а також пообіцяла, що прийде до нього в гості. Як виявилося пізніше, хлопець мав родину, але через те, що його мама та батько зл0вживали алк0голем, він втік з дому.
Вікторія не розуміла, якими ж були умови та ставлення до дитини, що він поміняв квартиру на холодний під’їзд.
Звісно ж, додому малого не повернули, його залишили в дитячому будинку. Майже щотижня Вікторія приходить до нього та приносить щось смачненького.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…