Якими ж були умови та ставлення до дитини, що він поміняв квартиру на холодний під’їзд

Вікторія поспішала додому з роботи. На вулиці була вкрай неприємна погода. Початок зими: сніг ще не випав, але було дуже холодно та мокро. Вона намагалася сховати обличчя у свій шарф від зустрічного вітру. Ось нарешті вона вже забігла до свого під’їзду, ще кілька поверхів, і вона буде у своїй теплій квартирі.

Піднімаючись по сходах, на одному з прольотів вона побачила хлопчика років шести, який намагався вкритися брудною ганчіркою та хоч трохи зігрітися біля ледь теплої батареї. На очах у нього були сльози від страху та того, що він залишився сам.

Вікторія не змогла пройти повз. Вона працювала вихователькою у дитячому садочку, тому почала турботливим голосом розпитувати у дитини, що сталося, і чому він тут. Але хлопчик боявся хоч щось їй сказати.

Що ж, вона знала, як знайти підхід до дітей, тому швидко пішла додому та знайшла в себе якісь солодощі. Коли вона повернулася, то дитина все так же само сиділа та намагалася зігрітися. Дівчина пригостила малого цукерками та запропонувала піти попити гарячого чаю до неї додому.

Можливо, він і боявся йти до чужих людей, але холод та перспектива попити чогось теплого перемогли та змусили його піти. У квартирі Вікторія помітила, що хлопчик дуже брудний та одягнений в порваний одяг. Чайник швидко закипів, й вона почала пригощати хлопчика.

Швидко зробила декілька бутербродів з маслом та ковбасою. Дитина жадібно накинулася на їжу, видно було, що він не їв декілька днів. Поки малий обідав, Вікторія роздумувала, що робити далі. Повертати його до під’їзду назад не можна було.

– А знаєш, що я вигадала, залишайся сьогодні в мене. Я маю одне зайве ліжко, тобі буде зручно, у будь-якому випадку, набагато зручніше, ніж у під’їзді.

– Справді можна? – здивовано запитав хлопчина.– Ну звісно, квартира в мене невелика, але ж ти багато місця не займаєш, – посміхнулася вона.

З органів опіки зранку приїхали надзвичайно швидко. Вони забрали хлопця до себе. На дорогу Вікторія дала йому солодощів та термос з чаєм, а також пообіцяла, що прийде до нього в гості. Як виявилося пізніше, хлопець мав родину, але через те, що його мама та батько зл0вживали алк0голем, він втік з дому.

Вікторія не розуміла, якими ж були умови та ставлення до дитини, що він поміняв квартиру на холодний під’їзд.

Звісно ж, додому малого не повернули, його залишили в дитячому будинку. Майже щотижня Вікторія приходить до нього та приносить щось смачненького.

Related Post

Багато разів намагалася з’їхати від матері, але кожен раз поверталасяБагато разів намагалася з’їхати від матері, але кожен раз поверталася

Майже все життя прожила з мамою. Після розлучення повернулася до неї разом з дочкою. Живемо ми в селі, я працюю, де можу, але весь час відчуваю, що родичам я не

Він сказав що не боїться розплати, мій син – ганчіркаВін сказав що не боїться розплати, мій син – ганчірка

Я знала, що Катерина не просто так з’явилася в житті нашого єдиного сина, в якого ми всю душу з чоловіком вклали. Вона сирота, яку виховала бабуся. Ясна річ, що за

У свої 16 років я закохалася в одруженого чоловіка. якому 30 років… Поки що я за ним не бігаюУ свої 16 років я закохалася в одруженого чоловіка. якому 30 років… Поки що я за ним не бігаю

Мені 16. А йому … Ну, явно більше 30. Але не поспішайте мене засуджувати. Розповім з самого початку. Я влаштувалася працювати. В ресторан. Очевидно, він там теж працює, так ми