Історія про вже сімейного нареченого.
Коли я була молодою і недосвідченою, трапилась пригода, як в кіно.
Був у мене настирливий залицяльник: ввечері контролював повернення додому, підглядав, з ким я спілкуюся на роботі. Це перетворилося в пекло.
Одного разу біля під’їзду в пориві ревнощів він навіть замахнувся, і тут його руку перехопив проходив якийсь хлопець, що проходив повз. Коли я пояснила в чому справа, мій рятівник доступною мовою пояснив моєму залицяльникові доцільність триматися подалі від мене.
Я була вдячна моєму новому знайомому, звали його Сергій і не відмовилася зустрітися в кафе. Хлопець був симпатичним, спортивний, з хорошим почуттям гумору. Ми стали зустрічатися. Сергій працював позмінно і ми багато часу проводили разом: ходили в кіно і театр, гуляли в парку, сиділи в різних кафе. Хлопець хоч і молодий, але не шкодував грошей на невеликі подарунки.
Приємні відносини переростали в любовні. Настав момент, коли Сергій прийшов до моїх батьків просити моєї руки. Ми обговорювали деталі весілля. У найближчі вихідні з’їздили до його батьків в інше місто. Там зібралися всі родичі Сергія, вони вітали і бажали щастя.
В процесі підготовки до весілля відносини переросли в близькі. Сергій часто залишався ночувати. Одного разу, я чекала майбутнього чоловіка до вечері, а його все не було. Я турбувалася, що вечеря охолоне і буде не смачно. Спробувала зателефонувати, але телефон був поза зоною доступу.
Тоді я вирішила набрати номер, з якого іноді дзвонив Сергій. Відповіла мені жінка. Я поцікавилася, хто вона. Подиву не було меж, це була його офіційна дружина з печаткою в паспорті. У них була спільна дитина шкільного віку. І в родині не було ніяких сварок і конфліктів.
Я, звичайно, розлучилася з Сергієм. Висновок, що зробила я з цієї історії: не плануйте майбутнє, поки все ретельно не перевірете (паспорт, де і з ким живе людина, де працює та інше).
