Ювілей закінчився, гості почали розбігатися по домівках, до мене підходить друг у якого день народження і каже “Ти давай обережніше, Ілля вже 5 років з дівчиною живе”. Я звичайно була в шоці, було не приємно. Я відмовилася їхати з ним гуляти, сказала що я втомилася

Нещодавно на ювілеї у друга познайомилася з чоловіком. Весь вечір залицявся до мене, запрошував на повільні танці, сипав компліментами, досить цікавий, я не опиралася спілкуванню взагалі весь ювілей ми провели в спілкування одне з одним.

Під кінець вечора, він мені запропонував поїхати погуляти, продовжити наше спілкування, я була не проти, бо він мені був симпатичний.

Ювілей закінчився, гості почали розбігатися по домівках, до мене підходить друг у якого день народження і каже “Ти давай обережніше, Ілля вже 5 років з дівчиною живе”.

Я звичайно була в шоці, було не приємно. Я відмовилася їхати з ним гуляти, сказала що я втомилася, що мені завтра рано вставати, сила-силенна справ.

Так ми і попрощалися. В слід він мені крикнув я тебе знайду або в соц мережі або номер телефону.

Проходить 2 дня мені дзвонить незнайомий номер, на сімку якою я не користуюся, виявилося це Ілля, не знаю звідки він знайшов він цей номер.

Каже мені я ж сказав, що тебе знайду, я виконав свою обіцянку. Ось ще ми з різних міст, він просто приїхав на день народження до друга.

Ну ось подзвонив, знову почалися компліменти, яка я гарна, яка добра, що не може перестати думати про мене і хоче побачитися.

Я сказала що можливо коли небудь ми і побачитися, на цьому розмова і закінчилася.

Через ще пару днів знаходить мене в інстаграм, я йому кажу чому в фб мене не знайшов, він такий я дуже рідко там сиджу, коротше бла бла бла (я знайшла його сторінку в фб у нього там стоїть сімейний стан, спільні фото з дівчиною) взагалі він будь-якими способами приховує від мене цю інформацію і дзвонить він мені як, я розумію коли він на роботі або коли не вдома.

Загалом так і триває наше спілкування дзвінки, смс, повідомлення в нього величезні, бажання зустрітися.

Я продовжую мило з ним спілкуватися, він навіть не підозрює, що я все знаю, та й я його не розумію він хоче на двох стільцях всидіти? Щоб у нього в одному і іншому місті були відносини?

Навіщо чоловіку якому 29 років це треба? Раз ти живеш з дівчиною 5 років одружуйся, народжуйте дітей будуйте свій побут. Я не розумію цих мужиків.

Я не можу обірвати з ним спілкування, от не можу і все. Коли він мені не дзвонить не пише не думаю про нього, він мені не потрібен, ну як варто йому зателефонувати, щось в голові клацає. Потрібен погляд з боку, що порадите?