Не шукайте стару любов …
Я теж все життя любила одну людину. Ми познайомилися, коли мені було 18, а йому 16. Це була любов з першого погляду. Через 2 роки я проводила його в армію. Ми листувалися часто, а потім посварилися в листах.
Так вийшло, що я поїхала до великого міста, там вийшла заміж, народила 2 дітей. Потім чоловік помер і я повернулася в рідні краї з дітьми.
Ми знову стали зустрічатися і це була якась божевільна хвора любов – коли разом ніяк і порізно погано.
Пристрасті вирували як в кіно. Після 7 божевільних років ми розлучилися. Заміж офіційно більше не виходила, ростила-вчила дітей, заміж видала, потім онуки. Все як у всіх.
Більше нікого так і не полюбила, завжди згадувала того, єдиного коханого.
Практично нічого про нього не знала, так, іноді доходили якісь чутки.
І ось, через 25 років він знаходить мене в фейсбуці. Несподівано зателефонував через месенджер. Господи, що зі мною коїлося! Неначе знову 18, і почуття нахлинули … Ми часто передзвонювалися, сміялися до сліз і згадували, згадували …
Сказав, що любить досі і завжди любив. А потім я стала помічати, що він нетверезий часто, розмови тільки про те, що він сьогодні їв і скільки грошей дав дочці, і ці розмови повторювалися день у день, день у день.
Мені, чесно кажучи, стало набридати ця безглузда витрата часу, і іноді я не відповідала на дзвінки. А після надіслав своє фото. Це був контрольний постріл. З красеня-ловеласа і бабія він перетворився на старезного беззубого старого (в 55 років!).
Про себе скажу – доглядаю, манікюр, педикюр, салони краси, модний одяг, подорожі …
Висновок: не шукайте стару любов, ви вже не ті, і життя не те, що не буде так, як раніше, а буде тільки розчарування і пустота в душі. Може у когось було інакше? Напишіть.
