З майбутнім чоловіком спілкуємося з 6 років, скоро весілля, а я вагаюся… Може це не кохання?

Від дитячої дружби до весілля. Відносини завдовжки 18 років…

Багато хто шукають свою любов, але так ніколи і не знаходять, змінюючи одних людей на інших, але так і залишаються самотніми.

Мої стосунки дуже незвичайні. За рік до школи до нас в будинок переїхала сім’я. Новенький в нашому дворі виявився моїм ровесником. Нам обом тоді було по шість років.

Потім ми обидва пішли в школу. Вчилися в паралельних класах. З десятого по одинадцятий клас навчалися в одному класі.

І весь цей час ми дружили. Разом влаштовували набіги на яблучний сад, разом влітку купалися на річці і засмагали, разом прогулювали уроки і грали на приставці.

У старшій школі ходили загальною компанією в походи в ліс. Я не знаю, коли ми почали зустрічатися. Просто дружба повільно трансформувалася в щось більше. Був перший незграбний поцілунок, потім ще один …

Зараз нам по 24 років. У мене не було в житті іншого чоловіка, тільки він, єдиний. У наступному році у нас заплановано весілля.

Але чим ближче дата весілля, тим сильніше страх того, що я насправді не люблю його, що плутаю почуття дружби і прихильності з любов’ю.

Мені здається, що я за все життя нікого ще й не любила. Боюся того, що роблю неправильний вибір. Як дізнатися, що це твій єдиний, якщо в житті у тебе не було ніяких інших відносин?

Всі навколо говорять, що ми ідеальна пара. Але звідки їм про це знати? Так, ми добре знаємо одне одного … Але любов це ?!

Підкажіть, чи була у когось подібна ситуація? Чи велика ймовірність того, що чоловік думає аналогічно, але не говорить про це?