Від ненависті до любові теж один крок. Років вже 10 минуло. Колега запросив на ДР в кафе. Обстановочка цілком легка. Практично всіх людей на тій тусовці я і так знала – майже всі з роботи. Всі з однієї сфери.
І в середині торжества, коли алкоголь знатно вдарив в голову, я чогось почала сперечатися на професійну тему. Соромно, звичайно, але навіть не пам’ятаю, про що сперечалися.
Але робили це дуже емоційно з хлопцем. З боку навіть могло здатися, що дійде до бійки. Наша суперечка то вщухала, то розгорялася з новою силою.
Уже години дві ночі. Стоїмо на вулиці куримо. Підходить той самий колега, з яким ми весь вечір цапались. Запитує мій телефон. Сказав, що хоче на наступний день продовжити диспут.
Адже і не обдурив – подзвонив. Ми вже, правда, не сперечалися. Через тиждень стали з ним разом жити. Через чотири роки узаконили стосунки.
Хто б міг подумати, що лайка доведе до такого …
Люба лежала в лікарні. Їй зробили процедури – дівчина мала апендицит. А потім щось пішло…
Осінь того року видалася довга, задумлива. Листя з беріз уже облетіло, накривши землю строкатою ковдрою,…
У Олександрівку я приїхала не жити, а сховатись. Бабусин будинок стояв нетоплений з осені, стіни…
- Ти мені зраджуєш? - Запитала Віра прямо. Андрій усміхнувся і похитав головою, ніби вона…
Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує. Швидше…
Андрій із Наталкою, ну прямо одразу добре жити стали. Покохали. Весілля хороше зіграли. І з…