З одного боку я розумію що рано чи пізно брат все виконає як домовлялися

Така нелегка ситуація сталася в нашій сім’ї. У мене є брат, зараз йому 35. Раніше він працював вантажником і отримував гарні гроші, адже робота то непогана.

Потім отримав травму і почав брати невеликі підробітки. Працював то на вікнах, то на меблях то ще деінде, і в результаті відкрив свою маленьку справу, робить ремонти під ключ. І ось тут загальними силами ми зібрали матері гроші на ремонт.

Вирішили поміняти вікна та двері, поставити гарні підвіконня, замовити на кухню робочу поверхню, а також перетягнути меблі, 2 дивани і 4 крісла. Вибрали тканину, вибрали вікна і там різні комплектуючі, звісно ж до кого звертатися як не до брата, 8 своїх же не візьме зайвого.

Та разом з тим я промоніторила ціни на ринку і виявилося що в загальному ми зекономили майже 20 тисяч, бо якби шукали фірму, то нас би обібрали по повній програмі. Але пройшов місяць, 2, 3 а вікон і меблів немає.

Воно то і не спішить, не горить, та ж гроші дали. Мамі не зручно до сина звертатися з проханням поскоріше завершити все, але ж треба і совість мати.

Я сама до брата подзвонила, кажу, треба і совість мати, 3 місяці з гаком, ні грошей ні вікон, а він каже, ну хай почекає трішки, в мене зараз немає.

З одного боку я розумію що рано чи пізно брат все виконає як домовлялися, а з іншого не розумію чому мама має чекати, вона дала гроші на замовлення а не братові в розпорядження, хоча в нього дійсно фінансів труднощі і він старається.

От не знаю як правильно вчинити, адже в матері всеодно поки ремонт ще місяці 4 не менше буде тривати, а на зиму вже вона туди заїде в нормальні умови, а з іншого боку, знаючи брата треба мабуть притиснути його? Що скажете, як вчинити?